Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

РІЗНОМАНІТТЯ ПАРАЗИТИЧНИХ ЧЕРВ'ЯКІВ

Паразитичні черв'яки широко поширені в тваринному та рослинному світі. При ураженні ними різних сільськогосподарських культур (картопля, буряк, цибуля, бавовник тощо), плодових дерев і ягідних чагарників знижується врожайність рослин і якість продуктів. Аналогічна картина має місце в птахівництві та тваринництві: знижуються яйценосність, удої молока, погіршується якість шерсті та м'ясних продуктів.

Характерними рисами паразитичних черв'яків є: наявність органів фіксації (присоски, крюки), захисних покривів тіла; складна будова статевої системи, яка забезпечує величезне продукування яєць; розмноження на стадії личинок; спрощення будови нервової системи і органів чуття.

Особливо небезпечними є черв'яки, які паразитують у людини, оскільки вони вражають практично всі системи органів.

Достатньо широко поширене зараження людини котячим, або сибірським, сисуном (клас Сисуни). Котячий сисун має довжину близько 10 мм. Він, як і печінковий сисун, паразитує в печінці та жовчних ходах людини, яка є його остаточним господарем. Розвиток личинок також відбувається у воді, але життєвий цикл котячого сисуна включає двох проміжних хазяїнів — молюска та рибу. Людина заражається, з'ївши погано прожарену або проварену рибу. Аналогічно заражаються й інші остаточні хазяїни паразита — тварини, що харчуються рибою. Котячий сисун викликає порушення функцій печінки й отруює організм людини продуктами свого обміну.

Із класу Стрічкові черв'яки у людини найбільш часто зустрічаються бичачий (неозброєний) і свинячий (озброєний) ціп'яки, широкий лентець і ціп'як ехінокока.

Свинячий ціп'як на відміну від бичачого має довжину 3-4 м; на його головці окрім присосків знаходиться віночок крюків, звідки його назва — озброєний ціпень. Стрічкова форма ціпня живе в тонкому кишечнику остаточного господаря, яким є людина. Проміжний господар ціпня — свиня. Зараження людини відбувається при вживанні в їжу недостатньо провареного або прожареного свинячого м'яса, в якому містяться личинки. Людина може стати і проміжним господарем свинячого ціпня, якщо зрілі членики при блювоті з кишечнику потрапляють в шлунок. Личинки виходять в кров'яне русло і розносяться по всьому організму. Найважчі випадки пов'язані з попаданням личинок в головний мозок або в очі.

Широкий лентець паразитує в кишечнику людини і рибоїдних ссавців. Довжина його тіла може досягати 20 м. Форма його члеників (короткі та широкі) пояснює назву «широкий» лентець. Розвиток яйця починається у воді. Першим проміжним господарем є циклоп (низькі ракоподібні), другим — прісноводі риби. Основний господар заражається лентецем широким при поїданні недостатньо термічно обробленої риби, в якій містяться личинки паразита. Лентець поглинає велику кількість поживних речовин, унаслідок чого у людини з'являється слабість і виснаження. Із вмісту кишечнику господаря паразит адсорбує вітамін В,,, що приводить до розвитку анемії (недокрів'я). Органи фіксації — присисні щілини на головці — ушкоджують слизову оболонку кишечнику.

Ціп'як ехінокока мешкає у людини в личинковій стадії, поселяючись в різних внутрішніх органах (печінка, легені, головний мозок). Личинка є заповненим рідиною міхурем, який досягає розмірів дитячої голови. Стрічкова статевозріла форма ціп'яка має 3-4 членика і довжину тіла до 5 мм. Остаточними хазяїнами ехінокока є собаки, вовки, лисиці, в яких ціп'як мешкає в тонкому кишечнику. Людина заражається від собак, на шерсті яких знаходяться яйця паразита.


Рис. 59. Різноманіття паразитичних черв'яків (гельмінтів): а — печінковий сисун; б — котячий (сибірський) сисун; в — ехінокок; г — волосоголовець; д — гострик; е — аскарида людська; ж — стробіла лентеця широкого і його голівка з присисними щілинами (1); а, б, г, д, е — натуральна величина.


Здебільшого паразити людини і тварин відносяться до класу Власне круглих черв'яків. Це волосоголовець, гострик, трихінела; зараження ними зустрічається найбільш часто (рис. 59).

Здебільшого паразити людини і тварин відносяться до класу Власне круглих черв'яків. Це волосоголовець, гострик, трихінела; зараження ними зустрічається найбільш часто.

Волосоголовець має довжину тіла 3-4 см. Передній його кінець тонкий, волосоподібний; ним він «прошиває» стіну сліпої кишки, фіксуючись в ній. Розширений задній кінець тіла вільно виступає в просвіт кишечнику. Спосіб зараження людини волосоголовець такий же, що і аскаридою. На відміну від аскариди личинка волосоголовець не мігрує по організму господаря, а проходить розвиток у кишечнику. Особлива небезпека власоглава для людини пов'язана з тим, що він харчується кров'ю і при його паразитуванні у людини може розвиватися анемія (недокрів'я).

Із паразитуючих у людини круглих черв'яків окрім аскариди найбільш часто зустрічається гострик. Він мешкає у дітей у нижніх відділах тонкого і в товстому кишечнику і має розміри тіла 5- 10 мм. Запліднені самки вночі виповзають із заднього проходу і відкладають яйця на шкіру, викликаючи при цьому сильну сверблячку. Дитина розчісує місця, що зудять, яйця гостриків потрапляють під нігті і немитими руками можуть бути занесені до роту. Вийшовши з яйця, личинка не мігрує, а досягає в кишечнику статевої зрілості.


Рис. 60. Трихінела: а — самка; б — самець; в — личинка, що інкапсулювана в м'язовому волокні; г — основний шлях у природі.


Своєрідним паразитом людини і тварин є трихінела. Обидві стадії життєвого циклу — кишкову і личинкову — вона проходить у одному господарі. За часом існування більш тривала є личинкова форма, яка поселяється в поперечно-полосатій мускулатурі й покривається капсулою. Господарями трихінели окрім людини можуть бути різні м'ясоїдні та всеїдні ссавці. Зараження відбувається при вживанні ураженого личинками м'яса. Вийшовши із капсул, трихінели стають статевозрілими в тонкому кишечнику господаря. Самка після запліднення народжує личинки, які проникають в кровоносну систему, потрапляють в поперечно-полосату мускулатуру, спірально згортаються і покриваються капсулою.

Паразитичні черв'яки представляють серйозну небезпеку для здоров'я людини. Поселяючись в її організмі, вони поглинають значну кількість поживних речовин і отруюють організм токсичними продуктами обміну. Мігруючи по організму людини, черв'яки викликають різні механічні пошкодження органів і тканин. Результатом всіх цих дій є розвиток паразитарного захворювання. Якщо паразити вражають життєво важливі органи (серце, головний мозок), захворювання може закінчитися смертю.

Значний внесок в розробку заходів боротьби з паразитичними черв'яками — збудниками хвороб людини і тварин — зробив академік К. І. Скрябін. Вона проводиться за різними напрямами. Паразитів знищують, використовуючи для лікування хворих різні лікарські препарати. Проте найефективнішими є заходи профілактики (попередження) зараження людини: дотримання гігієнічних правил — чистота рук, продуктів харчування (овочі, фрукти), предметів домашнього побуту і житлових приміщень; достатня термічна обробка риби, м'яса диких і домашніх тварин; охорона навколишнього середовища (водоймища, пасовища) від забруднення фекаліями людини і тварин; боротьба з комахами — переносниками яєць паразитичних черв'яків.

Значення плоских і круглих черв'яків. Основне їх значення пов'язане з паразитичним способом життя. Вони представляють небезпеку для людини як збудники хвороб, наносять значну утрату рослинництву і тваринництву.






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити