Довідник з біології

РОСЛИНИ

НАДЦАРСТВО ПРОКАРІОТИ

ЦАРСТВО ДРОБЯНКИ

ПІДЦАРСТВО СИНЬОЗЕЛЕНІ ВОДОРОСТІ

Синьо-зелені водорості, або ціанеї (Cyanophyta, або Суаnоmycota), широко поширені у всіх середовищах життя й здатні існувати практично в будь-яких умовах: при температурі -83°С в Антарктиді й +85-90°С в гарячих джерелах.

Синьо-зелені водорості відносяться до прокаріотів тому, що в них спадковий матеріал не відмежований від цитоплазми й репрезентований єдиною хромосомою. Цитоплазма та її органоїди мають просту структуру й нагадують аналогічні структури бактерій. У синьо-зелених водоростей добре розвинений фотосинтетичний апарат і знайдено близько ЗО різних внутріклітинних пігментів.


Рис. 4. Різноманіття форм планктонних синьозелених водоростей, що викликають «цвітіння» води.



Різноманітним і своєрідним складом фотоасимілюючих пігментних систем пояснюється стійкість синьо-зелених водоростей до тривалого затемнення й анаеробних умов. Частково цим же пояснюється їх існування в крайніх (екстремальних) умовах: в печерах, багатих сірководнем шарах придонного мулу, в мінеральних джерелах. Продуктом фотосинтезу в клітинах синьо-зелених водоростей є глюкопротеїд, який відкладається в цитоплазмі у вигляді зерен. Утворюються також гранули ліпопротеїдів і протеїнів. У цитоплазмі мешканців сірчаних водоймищ знаходиться сірка. У клітинах синьо-зелених водоростей часто зустрічаються газові вакуолі. За формою клітини цих водоростей бувають двох видів: округлі чи сильно витягнуті, сплощені (рис. 4). У всіх випадках вони мають товсті багатошарові стінки, часто покриті слизистим чохликом. Клітини живуть окремо чи утворюють нитки й колонії.


Рис. 5. Нитчаста структура у синьозеленої водорості.

Основний спосіб розмноження — поділ клітин павпіл або утворення спор. Спори, покриті товстою оболонкою, допомагають переносити несприятливі умови середовища й тривалий час зберігають життєздатність.

Крім здібності до фотосинтезу багато видів синьо-зелених водоростей можуть фіксувати атмосферний азот. Зумовлена цим харчова незалежність дозволяє їм заселяти нежилі (без слідів ґрунту) скелі. Синьо-зелені водорості першими освоюють безжиттєві простори — лавові потоки, вулканічні острови.

Негативна роль цих організмів полягає у так званому «цвітінні води», оскільки вода в цьому випадку стає непридатною для вживання й погіршує умови життя інших мешканців водоймищ. Деякі азотфіксуючі види вносять на рисові поля з метою збагачення їх сполуками азоту.






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити