ГРУПИ КРОВІ

  Кров людей за системою АБО поділяється на 4 групи за змістом в еритроцитах аглюти­ногенів А і В і в плазмі — аглютининів аб і Вв Поширеність цих груп крові неоднакова в різних регіонах, проте найбільш часто зустрічаються І й II групи.

 

Рис. 89. Схематичне зображення припустимого переливання крові.

 

  При великих втратах крові для відновлення об'єму плазми й гемоглобіну, а також при деяких захворюваннях людині необхід­не переливання крові. Воно проводиться з обов'язковим ураху­ванням груп крові за системою АВО та іншими системами. При неправильному підборі донора (людини, що дає кров) і реципієнта (людини, що сприймає кров) може наступити несумі­сність. У цьому випадку донорські еритроцити склеюються, заку­порюючи дрібні судини й порушуючи кровообіг. Це відбувається, якщо в еритроцитах донора є аглютиноген, а в плазмі крові реци­пієнта — відповідний аглютинін (А і аб В). Звичайно переливають кров однієї групи, але в особливих випадках можли­ві інші варіанти.

  Люди з І групою крові є універсальними донорами, оскільки в їх еритроцитах немає аглютиногенів. Людям IV групи крові мож­на переливати кров всіх груп, тому вони є універсальними реци­пієнтами (у них немає аглютинінів). В еритроцитах приблизно 85 % людей є ще одна білкова речовина, названа резус-фактором (оскільки вона була вперше знайдена в крові мавп — макакрезус).

  Характеристика груп крові людини за системою АВО

Група крові	Аглютіногени в еритроцитах	Аглютиніни в плазмі
І(0) ІІ(A) III               (В) IV                (АВ)	відсутні А В А і В	а і d d а відсутні

  Якщо кров такої людини перелити іншій, що не має цієї ре­човини, то у останньої утворюються антитіла, а повторне введен­ня такої крові викликає склеювання еритроцитів і важкі усклад­нення. Вивчення груп крові дозволило встановити правила її пе­реливання.