Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

ТРАВНА СИСТЕМА

ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ

Завдяки скороченням стінок шлунку їжа перемішується зі шлунковим соком, і під його впливом відбувається її подальше травлення. Білки під дією ферменту пепсину розщеплюються на поліпептиди. Хімозин заворожує білки молока. Ліпаза діє на природноемульговані жири молока. Вироблення та виділення шлункового соку знаходиться під контролем нервових і гуморальних механізмів. Нервова регуляція соковиділення може бути безумовно-рефлекторною — при подразненні їжею рецепторів порожнини рота, глотки, стравоходу, а також умовно-рефлекторною — при вигляді та запаху їжі. Збудження від рецепторів органів травлення, зорового або слухового аналізатора передається в центр травлення в довгастому мозку, внаслідок чого відбувається виділення шлункового соку. Шлунковий сік виділяється в дві фази.

Перша фаза секреції — рефлекторне соковиділення. При цьому виділяється запальний, або апетитний, сік, який готує шлунок до сприйняття їжі. Він виділяється при вигляді або запаху їжі. Друга фаза секреції — шлункова, або нейрогуморальна, пов'язана з подразненням їжею рецепторів слизової оболонки шлунку (механічне та хімічне подразнення), внаслідок чого слизова шлунку виділяє в кров гормон гастрин, який активує секрецію шлункового соку й регулює рухову активність шлунку та кишечнику.

Сильними хімічними подразниками рецепторів шлунку є м'ясні, рибні й овочеві відвари, а також продукти перетравлювання білків, мінеральні речовини (вода, солі). Жири гальмують соковиділення. Виділення шлункового соку відбувається до тих пір, поки в шлунку знаходиться їжа, і залежить від її кількості та характеру. Жирна їжа, наприклад, перетравлюється в шлунку 8- 10 годин, а вуглеводна — швидше.

Вивчення травлення в шлунку, регуляції виділення шлункового соку і його складу на різних стадіях процесу травлення стало можливим завдяки роботам І. П. Павлова. Він поставив на собаці дослід «удаваного» годування: перерізавши стравохід, обидва кінці його вивів назовні. їжа, яку заковтував собака, через отвір верхнього відрізка стравоходу випадала назовні, а в результаті подразнення їжею рецепторів порожнини рота в шлунку рефлекторно виділявся шлунковий сік. Наклавши фістулу на шлунок, І. П. Павлов збирав шлунковий сік і досліджував його. Ученим також розроблений метод «ізольованого шлуночка», коли від шлунку хірургічним шляхом відділявся малий шлуночок, на який накладалася фістула. їжа поступала у великий шлунок, а з ізольованого одержували чистий шлунковий сік і досліджували його. Таким методом вивчено вплив характеру їжі на секрецію шлунку. Результати досліджень І. П. Павлова показали, що кількість і склад травних соків залежить від хімічного складу їжі. Так, на білкову їжу виділяється велика кількість шлункового соку з найбільшим вмістом ферментів, на вуглеводну — менше, на жири — ще менше.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити