Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Біологія - універсальний довідник

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ

 

ТИП ХОРДОВІ

 

КЛАС ПТАХИ

 

Птахи — високоорганізована група теплокровних вищих хребетних тварин. Клас нараховує понад 8,6 тис. видів, з них в Україні — близько 360. Поширені птахи на всій земній кулі від Північного полюса до Антарктиди включно; вони населяють усі материки і острови, усі географічні пояси та кліматичні зони. Життя птахів пов’язане з лугами, полями, болотами, берегами водойм, відкритими ділянками води. Однак велика частина видів — мешканці лісу. У кронах дерев і чагарників зустрічаються синиці, корольки, сойки, на стовбурах дерев — дятли, повзики, пищухи, на землі — тетеруки, рябчики, глухарі.

 

Особливості будови і життєдіяльності птахів

 

За деякими морфологічними ознаками птахи подібні до плазунів. Однак у ході еволюції в них відбулися істотні перетворення практично усіх систем органів, що забезпечило птахам підвищення рівня організації та здатність до польоту.

Зовнішня будова. Тіло птахів обтічної форми, складається з невеликої голови, довгої рухомої шиї, компактного тулуба і кінцівок. Передні кінцівки перетворилися на крила. Задні кінцівки є опорою всього тіла при пересуванні або плаванні. Тіло птахів вкрите пір’ям, яке надає йому обтічності, виконує функцію збереження тепла і механічного захисту, утворює несучу поверхню крил і хвоста. Разом з іншими пристосуваннями пір’я забезпечує політ. Пір’яний покрив властивий лише птахам. Зовні все тіло птаха вкрите контурними перами, що складаються з порожнистого стрижня і опахала. Нижня частина стрижня, що розміщена у шкірі, називається колодочкою (очином). Кожне опахало утворене борідками 1-го порядку, від яких відходять борідки 2-го порядку з гачками. Така будова забезпечує щільність та еластичність пера. Довгі і міцні пера, що утворюють основну несучу частину площини крила, називають маховими, а хвоста — рульовими перами. Під контурними лежать пухові пера, в яких тонкі стрижні не мають борідок 2-го порядку і не утворюють зімкнутого опахала. Пухове перо із сильно вкороченим стрижнем, довгими опушеними борідками, що відходять пучком від кінця колодочки, називають пухом.

Шкіра птахів суха, дуже тонка і позбавлена залоз. На дзьобі вона утворює рогові чохли, на нижній частині задньої кінцівки (цівки) — рогові луски, а на пальцях — кігті. Із шкірних залоз у птахів (крім страусів і дрохв) розвинена куприкова залоза. Вона розташована на верхній основі хвоста і виділяє жир для змащування пір’я, що сприяє збереженню його еластичності та захищає від намокання.

Скелет птахів легкий і міцний. Його легкість зумовлена тонкістю та пневматичністю (наявність великих повітряних порожнин) кісток; міцність — зростанням окремих кісток між собою та вмістом значної кількості неорганічних солей. Череп птахів має більший, ніж у плазунів, об’єм мозкової частини та великі очні впадини. Кістки черепа тонкі, повністю зрослися між собою. Хребет складається з 5 відділів: шийного, грудного, поперекового, крижового і хвостового. Усі хребці, крім шийних, з’єднані нерухомо. Голова рухомо сполучається з шиєю, і птахи можуть повертати її на 130° і більше. Завдяки цьому можливі складні і швидкі рухи голови під час захоплювання здобичі, побудови гнізда, чищення оперення тощо. Грудні хребці зрослися між собою. Від них відходять ребра, які нижнім кінцем прикріплюються до грудини. Грудні хребці, ребра і грудина утворюють грудну клітку. На грудині більшості птахів розвинений кіль, до якого прикріплюються м’язи, що приводять у рух крила.

На відміну від плазунів, у птахів останній грудний хребець, усі поперекові, крижові і перші хвостові хребці зростаються, утворюючи складні крижі. Це створює міцну опору для ніг і забезпечує нерухомість тулубового відділу осьового скелета, що важливо при польоті. Хвостовий відділ утворений кількома рухомо з’єднаними хребцями і куприковою кісткою. Куприкова кістка утворюється шляхом зростання останніх хвостових хребців. Пояс передніх кінцівок складається з парних воронячих кісток, лопаток і вилочки. Вилочка — результат зростання двох ключиць. До неї прикріплюються підключичні м’язи, які піднімають крило.

Скелет передніх кінцівок має такі ж відділи, як і в інших наземних хребетних: плече, передпліччя, кисть. Кисть має лише 3 недорозвинені пальці. Пояс задніх кінцівок — таз — утворений трьома парами тазових кісток, що зрослися між собою та зі складними крижами. Скелет задніх кінцівок складається зі стегнової кістки; двох кісток гомілки, що зрослися; цівки, утвореної частиною зрослих кісток стопи; кісток пальців. Три пальці у більшості птахів спрямовані вперед, один — назад.

М’язи у птахів більш диференційовані і краще розвинені, ніж у плазунів. Найбільшого розвитку досягли великі грудні (опускають крило) і підключичні м’язи (піднімають крило). Добре розвинені м’язи задніх кінцівок та шиї.

Особливості будови органів порожнини тіла. Органи травлення мають ряд пристосувань, що зменшують масу тіла птаха і водночас сприяють інтенсивному травленню. Зубів у птахів немає, їх частково замінюють рогові краї дзьоба, якими птах схоплює, утримує, а іноді й подрібнює їжу. У ротовій порожнині розташований язик. Довгий стравохід має розширення — воло, де їжа накопичується і під дією слини розм’якшується. Шлунок диференційований на два відділи: залозистий, в якому на їжу діють травні соки, та м’язовий, що забезпечує її механічну переробку. У тонкому відділі кишечника їжа остаточно перетравлюється та всмоктується. Важливу роль у травленні відіграють секрети печінки та підшлункової залози, а також травні соки, що виділяються стінками кишок. Задній відділ кишечника короткий і переходить у клоаку.

Органи дихання забезпечують інтенсивний газообмін під час польоту. Птахи мають добре розвинені дихальні шляхи. У них наявна властива лише їм нижня гортань — голосовий апарат цих тварин. Нижня гортань розташована у нижній частині трахеї. Трахея розділяється на два бронхи, які входять у легені. У легенях бронхи галузяться, на кінцях частини розгалужень розміщені легеневі міхурці, густо обплетені капілярами. Інші великі розгалуження бронхів пронизують легені і за їх межами розширюються у тонкостінні повітряні мішки. Вони займають простір між внутрішніми органами, а численні відростки проникають у порожнини кісток, проходять між м’язами під шкіру (об’єм повітряних мішків приблизно у 10 разів більший за об’єм легенів). Повітряні мішки відіграють важливу роль під час польоту. У стані спокою дихання у птаха відбувається шляхом розширення і звуження грудної клітки. У польоті грудна клітка залишається майже нерухомою і дихання відбувається завдяки підніманню й опусканню крил. Під час підняття крил повітряні мішки розтягуються і наповнюються крізь легені повітрям; під час опускання повітря з них виштовхується в легені, а потім крізь дихальні шляхи — назовні. Таким чином забезпечується так зване подвійне дихання: легені вентилюються повітрям, збагаченим киснем, як під час вдиху, так і під час видиху. Чим швидше летить птах, тим інтенсивніше він дихає. Повітряні мішки також полегшують масу тіла, захищають внутрішні органи від перегрівання під час польоту.

Кровоносна система. Серце чотирикамерне, у ньому артеріальна кров повністю відокремлюється від венозної. Не змішується кров і в судинах, бо від серця (лівого шлуночка) відходить лише одна права дуга аорти, яка продовжується у спинну аорту. Від неї артерії розгалужуються до всіх органів, несучи збагачену киснем і поживними речовинами кров. Венозна система птахів подібна до такої ж у плазунів. Від правого шлуночка серця відходять легеневі артерії, які несуть венозну кров до легенів. Тут відбувається газообмін і насичена киснем кров по легеневих венах іде до лівого передсердя. Птахи — теплокровні тварини. Температура тіла у них висока (в середньому 42 °С) і мало залежить від температури навколишнього середовища. Це пов’язано з прогресивним розвитком усіх систем органів, інтенсифікацією фізіологічних процесів (дихання, травлення, кровообігу, виділення) та наявністю тепло-ізолюючого пір’яного покриву.

Органами виділення у птахів, як і в плазунів, є тазові нирки. Сеча виводиться по сечоводах у клоаку (сечового міхура немає). Вона містить багато сечової кислоти і має вигляд білої кашкоподібної маси.

Нервова система. У птахів збільшується загальна маса головного мозку та розміри півкуль головного мозку. Розвиток півкуль сприяв швидкому утворенню різноманітних умовних рефлексів, розвиток середнього мозку — удосконаленню зору, а мозочка — координації складних рухів, особливо під час польоту. Поведінка птахів відзначається певною складністю, що виявляється у виборі місць для гніздування, будуванні гнізд, охороні гніздових територій, виведенні та вигодовуванні пташенят, взаєминах дорослих особин між собою тощо.

З органів чуття найкраще розвинені очі, їм властивий кольоровий зір. Добре розвинений слух. Зовнішніх вушних раковин немає, але їхню роль виконує пір’я або складка шкіри. Нюх у птахів розвинений гірше, ніж слух, сприйняття запахів обмежене. Органи смаку містяться на язиці та стінках ротової порожнини.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.