Біологія. Комплексний довідник - підготовка до ЗНО та ДПА

СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

 

Царство Тварини

 

Підцарство Багатоклітинні

 

Тип Кільчасті черви

 

До цього типу відносять близько 8 тисяч видів. Мешкають у солоних або прісних водоймах і ґрунті. До типу Кільчасті черви належать класи: Багатощетинкові, Малощетинкові, П’явки.

 

Характеристика класів кільчастих червив

 

Ознаки

Багатощетинкові

Малощетинкові

П’явки

Симетрія тіла

Білатеральна (двобічна)

Тіло

Складається з великої кількості сегментів (більше 1000)

Складається з сегментів (від 5-7 до 600)

Складається з сегментів

Зародкові листки

Тришарові: ектодерма, ентодерма, мезодерма

Покриви

Добре розвинений шкірно-м’язовий мішок. Мають одношаровий шкірний епітелій, вкритий кутикулою, та епітелій, що обмежує целом

Порожнина тіла

Вторинна (целом)

Частково редукована

Органи пересування

Параподії

Пучки щетинок

Параподії та щетинки відсутні

Органи дихання

Зябра

Покриви тіла

Покриви тіла, зябра

Кровоносна система

Замкнена

Редукована

Статева система

Роздільностатеві

Гермафродити

Розвиток

3 метаморфозом. Личинка — трохофора

Прямий

Місце існування

Морські води

Ґрунт, прісні води

Більшість — у прісних водах

Представники

Піскожил, нереїс, афродити, палоло

Дощові черви, трубочники

Медична п’явка, риб’яча п’явка

 

Характерні ознаки типу:

1) тіло складається з трьох шарів — ектодерми, ентодерми, мезодерми;

2) двобічна симетрія тіла;

3) тіло складається з великої кількості сегментів (члеників);

4) мають добре розвинений шкірно-м’язовий мішок;

5) на поверхні тіла є парні рухливі лопаті з довгими щетинками або коротенькі щетинки;

6) мають вторинну порожнину тіла (целом), яка складається з парних заповнених рідиною мішків з епітеліальними стінками у кожному сегменті;

7) мають замкнуту кровоносну систему (ароморфоз);

8) видільна система — метанефридіальна;

9) нервова система типу черевного ланцюжка;

10) гермафродити або роздільностатеві.

Дощовий черв’як — типовий представник класу Малощетинкові. Після великого дощу черв’яки виходять на поверхню ґрунту внаслідок того, що вода заливає їх норки. Дощовий черв’як має видовжене, округле в поперечному розрізі тіло завдовжки 10-16 см. Тіло поділене кільцеподібними перетяжками на членики. Кожний членик несе чотири пари щетинок — органів руху, за допомогою яких черв’як чіпляється за нерівності на ґрунті. Зовні тіло дощового черв’яка вкрите слизом, який полегшує рух у ґрунті. Цей слиз виділяє шкіра, під якою розташовані шари кільцевих і поздовжніх м’язів. Саме просування відбувається за допомогою скорочення м’язів шкірно-м’язового мішка. Через шкіру відбувається газообмін.

Целом дощового черв’яка має власні стінки. Він поділений поперечними перетинками відповідно до кількості члеників і заповнений рідиною.

Рот у дощового черв’яка міститься на передньому кінці тіла. Черв’як живиться гниючими рештками рослин, які ковтає разом із землею. Через глотку їжа потрапляє в кишечник.

Кровоносна система складається з поздовжніх кровоносних судин — спинної та черевної — і кільцевих, які сполучають поздовжні. Від великих судин відходять дрібніші, які розгалужуються на капіляри. Серця немає; кров рухається завдяки ритмічним скороченням стінок спинної судини, по якій кров тече до переднього кінця тіла, а також кількох кільцевих судин, які охоплюють стравохід. Кров розносить поживні речовини, кисень і вилучає з тканин С02 та продукти обміну речовин.

Видільна система дощового черв’яка представлена трубочками — метанефридіями (від грец. meta — через, після і nephridios), які попарно розташовані в кожному з члеників. Кожна трубочка відкривається одним кінцем у порожнину тіла, а другим — назовні.

Нервова система дощового черв’яка представлена двома великими нервовими вузлами — надглотковим і підглотковим, які лежать у передній частині тіла і з’єднані кільцевими перетинками, внаслідок чого утворюється навкологлоткове нервове кільце. Від підглоткового нервового вузла відходить черевний нервовий ланцюжок, який складається з пари з’єднаних між собою нервових стовбурів. У кожному членику утворюється пара нервових вузлів, від яких до різних органів відходять нерви.

Дощові черв’яки — гермафродити. Перед відкладанням яєць пара черв’яків на якийсь час дотикаються один до одного, обмінюючись сім’яною рідиною. Після того вони розходяться, а з потовщення (пояска), розміщеного на передній частині тіла, виділяється слиз, у який відкладаються яйця. Потім клубочок слизу з яйцями скочується з тіла черв’яка

і твердне, перетворюючись на кокон. Із кокона виходять молоді черв’яки.

 

Порівняльна характеристика типів червив

 

Ознака

Плоскі черви

Круглі черви

Кільчасті черви

Форма тіла

Сплощена у спинно-черевному напрямку

Веретеноподібна, кругла в поперечному перерізі

Довге, складається з великої кількості сегментів

Порожнина тіла

Заповнена паренхімою (ацелом)

Первинна

Вторинна (целом)

Симетрія тіла

Білатеральна

Зародкові листки

Тришарові: ектодерма, ентодерма, мезодерма

Травна система

Гілляста, без задньої кишки і анального отвору

Кишечник у вигляді трубки, наскрізний: починається ротом і закінчується анальним отвором

Рот —> глотка —> стравохід —> шлунок —> кишечник —> анальний отвір

Органи виділення

Протонефридії

Видільні канали, шкірні залози

Метанефридії

Дихальна система

Відсутня

Метанефридії

Кровоносна система

Відсутня

Замкнена

Нервова система

Головний нервовий вузол. Два нервові стовбури

Вузлового типу. Навкологлоткове нервове кільце. Черевний нервовий ланцюжок

Статева система

Гермафродити

Роздільностатеві

Гермафродити і роздільностатеві. Запліднення перехресне

Розвиток

Прямий. У паразитів — з метаморфозом

3 метаморфозом

Прямий або з метаморфозом

 

ЦЕ ЦІКАВО

До кільчастих червив належать і п'явки. Відомо близько 400 видів п'явок. Багато з них належить до хижаків, оскільки споживають дрібних тварин. Медична п'явка смокче кров. Вона випускає у кров особливу речовину — гірудин, який запобігає зсіданню крові та сприяє розширенню кровоносних судин.

Розмножуються кільчасті черві поділом тіла на кілька частин, кожна з яких через деякий час відновлює голову та хвіст, та яйцями. Наприклад, пісковиця з класу Багатощетинкові викидає у воду до 1 млн. яєць.

Палоло — великий, завдовжки 30-50 см, багатощетинковий кільчастий черв'як, який живе в щілинах рифів поблизу островів Полінезії. До певного періоду року палоло вирощують хвостову частину тіла з вічками на всіх члениках, наповнену або молочком, або ікрою. Раз на рік, у певний місяць і певну фазу Місяця, в один і той самий час хвостові частини черв'яка відокремлюються від головних частин, які глибше занурюються в щілини. Хвостові частини піднімаються на поверхню води, розвиваються і розпадаються на шматочки. Місцеве населення з нетерпінням чекає палоло. Коричнево-зелену масу черв'яків просто вибирають з води підсаківками, їх їдять сирими, вареними або засоленими. Дні масової появи палоло перетворюються в народне свято.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.