Хімія - універсальний довідник
ЕЛЕКТРОЛІТИ
ОСНОВИ ЯК ЕЛЕКТРОЛІТИ
Існує дві групи основ: розчинні у воді луги і нерозчинні. Луги є сильними електролітами, в їх розчинах молекул гідроксидів немає. Нерозчинні основи (насправді практично нерозчинні) — слабкі електроліти.
Слабким електролітом є гідроксид амонію NH4ОН, який існує тільки у розчині і є сполукою молекули аміаку з молекулою води NН3 • Н2O.
Загальні властивості основ, які визначають їх належність до даного класу речовин, зручно розглянути у порівнянні, як це показано в таблиці на прикладі гідроксиду натрію — лугу і гідроксиду купруму (II) — нерозчинної основи.
Таблиця
Хімічна властивість |
Луг NaOH |
Нерозчинна основа Сu(ОН)2 |
Дисоціація у воді |
|
|
Дія на індикатори |
Змінює забарвлення індикаторів |
Не змінює забарвлення індикаторів |
Взаємодія з кислотами |
|
|
Взаємодія з кислотними оксидами |
|
— |
Взаємодія з солями |
|
— |
Всі вказані в таблиці властивості зумовлені наявністю гідроксильних груп у складі основ1.
Специфічні властивості основ, які розрізняють їх усередині даного класу речовин, визначаються властивостями іона металу. Наприклад, характерною реакцією для гідроксиду кальцію є його взаємодія з розчинними карбонатами — солями карбонатної кислоти:
1 Як правильно говорити: «Гідроксил чи гідроксид»? Група ОН у складі речовини називається гідроксилом, або гідроксильною групою. Іон ОН називається гідроксид-іоном.