Хімія - універсальний довідник

ВІД НАТРІЮ ДО АРГОНУ

 

ВЛАСТИВОСТІ ОКСИДІВ І ГІДРОКСИДІВ

 

В оксидах і гідроксидах, утворених елементами 3-ого періоду, можна спостерігати обидва типи хімічного зв’язку — іонний і ковалентний. Нагадаємо, що гідроксиди можна розглядати як продукти взаємодії оксидів з водою. У даному випадку гідроксидами є як основа

так і кислота Н2SO4 (SО3 + Н2O = Н2SO4). Оксиди (і гідроксиди-основи) металів — іонні, а оксиди (і гідроксиди-кислоти) неметалів (і металів високої валентності, наприклад СrO3 або Мn2O7) — ковалентні сполуки.

Відповідно розрізняють і їх властивості — основні і кислотні. При цьому існує як плавний перехід від іонного зв’язку до ковалентного, так ідентично має місце і безупинний перехід від сполук основного характеру (основ, основних оксидів) до сполук кислотного характеру (кислот, кислотних оксидів).

Приналежність гідроксиду до основ або кислот визначається за допомогою індикатора і його реакцій з іншими гідроксидами (кислотами або основами). Індикатор не змінює забарвлення у практично нерозчинних речовинах, наприклад, гідроксиді алюмінію і силікатній кислоті.

Відповідно до властивостей гідроксидів класифікуються за властивостями і оксиди елементів 3-ого періоду:

Амфотерні властивості оксиду алюмінію проявляються в його здатності взаємодіяти з кислотними оксидами (і кислотами), наприклад:

і з основними оксидами й основами, наприклад:

Важливою властивістю оксидів є їх здатність взаємодіяти з водою. Існує загальне правило: з водою взаємодіють ті оксиди, що утворюють розчинні у воді сполуки.

Розглянуті у цьому параграфі закономірності характерні для оксидів і гідроксидів елементів всіх періодах періодичної системи елементів.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити