ХІМІЯ - Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання

РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ

14. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їхній основі

14.5. Значення полімерів у суспільному господарстві та побуті Поняття про синтетичні волокна1

Основними типами полімерних матеріалів є пластичні маси, каучуки і гуми, волокна, лаки, фарби, клеї, іоннообмінні смоли.

14.5.3. Волокна

Волокна — високомолекулярні сполуки, які характеризуються впорядкованим орієнтованим розміщенням лінійних молекул уздовж осі волокна, що зумовлює їхню високу механічну міцність. Волокна поділяють на природні та хімічні, а хімічні — на штучні та синтетичні.

1. Природні (натуральні) волокна утворюються біологічним шляхом (біосинтез) в організмі рослини, тварини або у ході геологічного процесу. За походженням розрізняють:

• мінеральні волокна: азбест, галуазит;

• рослинні волокна (основним їхнім компонентом є целюлоза), які, залежно від джерела добування, називають: бавовною (бавовник), пенькою (коноплі), джутом (кущ родини Мальвових), лляним волокном (льон), рамі (китайська кропива), сизалем (агава), деревиною (хвойні та листяні породи дерев, пальми, зокрема кокосової пальми (койр) і ротангу). Традиційно, залежно від місця проживання j(i епохи), людина для виготовлення різноманітних виробів ужитку (ниток і тканин, шнура, тросів, канатів, паперу, повсті, різноманітних композиційних матеріалів, меблів, покрівлі тощо) використовувала безліч трав (очерет, рогіз, папірус, банан (текстильний банан, абака), бамбук) і водоростей;

• тваринні волокна: вовна, волосся, шовкове волокно (добувають з кокона лялечки тутового шовкопряда), павутина (для отримання більшої її кількості тривають спроби певного генетичного модифікування організмів).

2. Штучні волокна добувають у результаті відповідної обробки природних мінеральних матеріалів (кварц, вуглець) або високомолекулярних сполук (клітковина, білок):

• мінеральні (скловолокно, базальтове і металічне волокна, вуглеволокно);

• гідратцелюлозні (віскозні, мідно-аміачні);

• ацетилцелюлозні (ацетатні, триацетатні1);

• білкові (казеїнові, зеїнові).

3. Синтетичні волокна виготовляють з високомолекулярних сполук — смол, які синтезують з низькомолекулярних речовин:

а) карболанцюгові (ланцюг макромолекули містить лише атоми Карбону):

• поліакрилонітрильні (нітрон);

• полівінілхлоридні;

• полівінілспиртові;

• поліетиленові;

• поліпропіленові;

б) гетероланцюгові (ланцюг макромолекули містить, крім атомів Карбону, атоми інших елементів):

• поліетерні (лавсан);

• поліамідні (капрон, найлон-6, перлон, дедерон);

• поліуретанові (спандекс, лайкра).

Після формування волокна збираються у нитку, яка складається з багатьох тонких волокон. За необхідності її промивають, піддають спеціальній обробці, висушують. Готову нитку намотують на котушки або шпулі.

Обсяги виробництва хімічних волокон щороку зростають. Цей процес зумовлений високою економічною ефективністю виробництва, майже необмеженими ресурсами сировини, високими експлуатаційними властивостями волокон, можливістю отримання продукту із заданими властивостями. Крім текстильного виробництва, волокна широко використовують як конструкційний матеріал, у виробництві композиційних матеріалів, для волоконно-оптичного зв’язку тощо.

_______________________________________________________________________

1 Триацетатні волокна фарбуються краще за ацетатні, вони стійкіші до дії світла, не руйнуються мікроорганізмами.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити