ХІМІЯ - Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання

РОЗДІЛ II. НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

7. Основні класи неорганічних сполук

7.1. Оксиди

Оксиди — це бінарні сполуки елементів з Оксигеном, у яких він виявляє ступінь окислення -2. Характерні Ознаки оксидів:

ступінь окиснення Оксигену -2;

атоми Оксигену не зв’язані між собою, а сполучаються лише з атомами інших елементів;

атоми елемента, що утворює оксид, мають однаковий ступінь окиснення1.

Графічні формули оксидів

Валентність елементів

Графічна формула

Не всі бінарні сполуки Оксигену є оксидами:

Речовина

Формула

Графічна формула

Ступінь окиснення Оксигену

гідроген пероксид

H2O2

H-O-O-H

-1

натрій пероксид

Na2O2

Na-O-O-Na

-1

оксиген флуорид

OF2

F-O-F

+2

За хімічним характером оксиди поділяють на несолетворні і солетворні.

Несолетворні оксиди — NO, N2O, CO, SiO — це оксиди, які відносять до реакційно здатних сполук, але під час реакцій солі не утворюються. Вони не реагують з водою, кислотами й основами за звичайних умов (отже, до класу оксидів їх відносять умовно).

Солетворні оксиди — це оксиди, які утворюють солі. Солетворні оксиди поділяють на основні (К2O, ВаО, MgO, FeO), кислотні (SO2, SO3, N2O5, P2O5) та амфотерні (ZnO, Аl2О3, Cr2O3, BeO).

Номенклатура оксидів

Назва оксидів складається з назви елемента, після якої, коли елемент виявляє кілька ступенів окиснення, у дужках римськими цифрами вказують ступінь його окиснення і додають слово «оксид». Наприклад:

• К2O — калій оксид;

Fe2O3 — ферум(ІІІ) оксид;

• Сu2O — купрум(І) оксид;

MgO — магній оксид;

• Р2O5 — фосфор(V) оксид;

• Аl2O3 — алюміній оксид;

• СО — карбон(ІІ) оксид.

Деякі, давно відомі людині оксиди мають і тривіальні назви: СаО — негашене вапно, СO2 — вуглекислий газ, SO2 — сірчистий газ.

Добування оксидів

1. Взаємодія простих речовин (металів і неметалів) з киснем:

2. Окиснення складних речовин:

3. Термічний розклад:

основ:

солей:

амфотерних гідроксидів:

• деяких кислот:

4. Під час деяких інших реакцій:

______________________________________________________

1 Подвійний «оксид» (FeFe2)O4 містить Ферум з різними ступенями окиснення (+2 і +3) і при взаємодії з кислотними оксидами утворює дві різні солі.

7.1.1. Основні оксиди

Основні оксиди — це оксиди, гідрати яких є основами. Усі основні оксиди є оксидами металічних елементів, які виявляють невисокі ступені окиснення (+1, +2). До основних оксидів належать:

оксиди металічних елементів головних підгруп, І і II груп (крім Be);

оксиди одновалентних елементів, двовалентних, за винятком BeO, ZnO, РbО, які є амфотерними;

оксиди перехідних металічних елементів у найнижчих ступенях окиснення (NiO, FeO, МnО, СrO).

Основним оксидам відповідають основи:

Na2O NaOH

MgO Mg(OH)2

FeO Fe(OH)2

BaO Ba(OH)2

CrO Cr(OH)2

Тип хімічного зв’язку в основних оксидах переважно йонний.

Хімічні властивості основних оксидів

1. Взаємодія з кислотами з утворенням солей:

2. Взаємодія з кислотними оксидами з утворенням солей:

3. Взаємодія з водою. Лише оксиди лужних і лужноземельних металічних елементів взаємодіють з водою, утворюючи луги:

4. Взаємодія з амфотерними оксидами. Реакція відбувається під час сплавляння. Амфотерний оксид у цій реакції виявляє кислотні властивості:

5. Взаємодія з амфотерними основами. Реакція відбувається під час сплавляння:





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити