ХІМІЯ - Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання

РОЗДІЛ II. НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

7. Основні класи неорганічних сполук

7.2. Основи

Основи — це гідрати основних оксидів. Основи за звичайних умов є твердими речовинами, це йонні сполуки, які складаються з іона металічного елемента (або йона амонію) і з одної або декількох гідроксогруп ОН-. Загальна формула основ — Ме(ОН)х, де Me — металічний елемент, х — валентність металічного елемента.

З погляду теорії електролітичної дисоціації, основи — це електроліти, які дисоціюють з утворенням катіона металічного елемента (або йона амонію) і гідроксид-іонів:

Безводні основи — це тверді речовини, крім амоній гідроксиду NH4OH (NH3 · Н2О), який існує лише у водному розчині.

Класифікація основ

Основи поділяють:

1) за кількістю гідроксогруп -ОН. Кількість гідроксид-іонів, які здатні заміщуватися на кислотні залишки з утворенням солей, визначає кислотність основ:

• однокислотні основи: КОН, NaOH, CuOH;

• двокислотні основи: Zn(OH)2, Ва(ОН)2, Cu(OH)2, Mg(OH)2;

• трикислотні основи: Mn(OH)3, La(OH)3, Ni(OH)3, Ві(ОН)3.

Відома також незначна кількість чотирикислотних основ;

2) за ознакою розчинності у воді:

• нерозчинні: Аl(ОН)3, Fe(OH)2, Cu(OH)2;

• розчинні: КОН, NaOH, Са(ОН)2, Ва(ОН)2.

Основи, які розчиняються у воді, називають лугами. Луги — йонні сполуки, а в деяких основах хімічний зв’язок має йонно-ковалентний характер.

Номенклатура основ

Назва основи складається з назви металічного елемента з наступним додаванням значення його валентності (римськими цифрами) та слова «гідроксид». Якщо металічний елемент виявляє єдину валентність, то її не вказують:

• КОН — калій гідроксид;

NaOH — натрій гідроксид;

• Са(ОН)2 — кальцій гідроксид;

Fe(OH)2 — ферум(ІІ) гідроксид;

• Аl(ОН)3 — алюміній гідроксид.

Деякі, давно відомі людині основи мають і тривіальні назви: КОН — їдке калі, NaOH — їдкий натр.

Добування основ

Добування лугів

1. Взаємодія лужних і лужноземельних металів з водою:

2. Взаємодія оксидів лужних і лужноземельних металів з водою:

Добування нерозчинних у воді основ

Нерозчинні у воді основи одержують під час взаємодії солі і лугу, розчинених у воді:

Хімічні властивості основ

Нерозчинні у воді основи не взаємодіють з кислотними та амфотерними оксидами, із солями:

1) взаємодіють з кислотами (реакція нейтралізації):

2) при нагріванні розкладаються:

Луги взаємодіють:

1) з кислотними оксидами, утворюючи середні або кислі солі:

2) з кислотами. Цю реакцію називають реакцією нейтралізації. Причому багатокислотні основи можуть утворювати середні та основні солі:

Склад солі залежить від співвідношення кількості речовини лугу і кислоти.

Під час реакцій з багатоосновними кислотами можливе утворення й кислих солей:

3) з амфотерними оксидами (при сплавлянні):

4) з амфотерними гідроксидами:

• при сплавлянні утворюються безводні солі:

• якщо ж реакції проводять у водних розчинах, то утворюються комплексні солі:

5) із солями, які розчиняються у воді. Реакція відбувається лише в розчинах за умови, що продукт, який утворюється (основа), буде нерозчинним у воді:

6) з кислими солями:

7) з металами, яким відповідають амфотерні оксиди й амфотерні основи:

Луги, крім КОН і NaOH, під час нагрівання розкладаються:



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити