Культурологічний словник - 2020
Передмова
Радикальна зміна вітчизняної освітньої парадигми в умовах стрімкого реформування традиційних освітніх інститутів і усталених способів педагогічної діяльності стимулює інтенсивні процеси формування принципово нового багатовимірного простору. Складна соціально-культурна ситуація ставить професіонала перед проблемою одночасного включення у різні види професійної діяльності у різних культурних спільнотах. Повноцінна самореалізація фахівця за таких умов залежатиме від його здатності виходити за межі вузькопрофесійної життєдіяльності, вміння проектувати її нові способи і види адекватно до трансформування наявної соціокультурної ситуації. Взаємозв'язок освітніх і соціокультурних процесів актуалізує культурологічну освіту студента вищого навчального закладу як один із чинників професійної готовності до діяльності в сучасному динамічному світі.
Навчальному курсу «Культурологія» належить важливе місце у формуванні гуманістичного світогляду особистості, оскільки він інтегрує розмежоване за сцієнтистською традицією значне коло гуманітарних дисциплін. Культурологія (від лат. cultura і грец. logos) — галузь гуманітарного знання, пов'язана з вивченням сутності, закономірностей і динаміки розвитку культури. Культурологія як метамова культури розглядає в єдності та взаємозв'язку матеріальну і духовну культуру, а також культуру людських відносин.
Теоретичним та емпіричним підґрунтям культурології є, перш за все, філософія, етика, естетика, релігієзнавство, етнологія, історія культури, мистецтвознавство. Залишаючись до останнього часу переважно галуззю індивідуального самовираження того чи іншого мислителя, культурологія набуває статусу самостійної наукової дисципліни завдяки тому, що на перший план дедалі більше виходить проблема людини у всіх її вимірах.
Пропонований увазі користувача «Культурологічний словник-довідник» побудований відповідно до програми Міністерства освіти і науки України та згідно з робочою навчальною програмою дисципліни «Культурологія», охоплює такі теми: культура, її сутність, структура, функції, культура Стародавнього світу, міфологія, архітектура, мистецтво античного періоду, Відродження та його прояви у Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві, характерні особливості духовного життя епохи Просвітництва, доба культурно-національного відродження України (ХІХ — початок ХХ ст.), культура України в добу утвердження державної незалежності; релігієзнавство, економіка, екологія, соціальна психологія.
Зроблено спробу розібратися у термінологічному плані із сутністю складних культурологічних процесів — від соціально-економічних до духовних та психологічних. Вивчивши сучасні наукові дослідження, звертаємо увагу на такі категорії, як «національне відродження», «менталітет», «виховний ідеал», «культурна спадщина», «діалог культур». Потреба здійснення національного виховання у вищій школі зумовила наповнення словника-довідника такими категоріями, як «національні традиції», «національні почуття», «національна самосвідомість» та інші соціально-психологічні характеристики національної спільноти.
Культура — це не тільки все, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, традиціях, обрядах, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до рідної мови. Належачи до певного соціуму, індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизниками культуру, стає її користувачем і носієм.
Культурологічна підготовка покликана допомогти молоді отримати необхідний мінімум знань для орієнтації в сучасному науково-технічному просторі та осмислення його як сукупності культурних досягнень людства, сприяти взаєморозумінню і продуктивному спілкуванню представників різних культур, подоланню установки на соціальне протистояння та ізоляціонізм щодо світової культури. Використання цього словника-довідника під час вивчення курсу «Культурологія» допоможе студентові у виробленні культурних орієнтацій, сприятиме формуванню здібностей і потреб у художньо-естетичних переживаннях і морально-естетичних рефлексіях, розвиткові того потенціалу особистості, котрий дає можливість засвоювати спеціальні знання як складові цілісної суспільної культури.
Оволодіння досягненнями української і світової культури матиме позитивний вплив на формування широкого загальнокультурного гуманістичного світогляду. Великий обсяг конкретного 4 історичного матеріалу відкриває простір для творчої ініціативи під час вивчення навчальної дисципліни. Маючи важливе світоглядне значення, культурологічна підготовка є складовою гармонійного, естетичного, морального виховання особистості, розвитку гуманної, творчої індивідуальності, формування активного громадянина, оскільки основне призначення культури — задоволення основних духовних потреб людини у правді, добрі, красі, вірі, справедливості, взаєморозумінні. Спроба осмислити реалії, описати поняття і терміни культурології відповідає потребам сьогодення, має науково-практичну актуальність.
За цінні поради, рецензування та надання практичної допомоги при редагуванні словника-довідника автор висловлює щиру подяку докторові економічних наук, професорові, ректорові Львівського банківського інституту Національного банку України Т. С. Смовженку, докторові педагогічних наук, професорові, завідувачеві відділу гуманітарної освіти Львівського науково-практичного центру Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України Г. П. Васяновичу, докторові філософських наук, професорові, завідувачеві кафедри філософії Національного лісотехнічного університету України Е. П. Семенюку, докторові філософських наук, професорові, завідувачеві кафедри філософії і культури Львівської комерційної академії Н. Я. Горбачу, художнику-дизайнеру О. М. Тищуку.
Навчально-довідковий посібник «Культурологічний словник-довідник» не претендує на повне охоплення курсу «Культурологія», що перебуває на стадії становлення як навчальний предмет. Автор буде вдячна за всі зауваження і пропозиції, що можуть прислужитися для подальшого опрацювання, вдосконалення структури та змісту словника-довідника.