ГЕНІАЛЬНІСТЬ (від лат. genialis — притаманний генієві, плідний) — особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. людини виявляється у творчій діяльності (технічній, науковій, художній, організаційній), результати якої мають соціально-групову і вселюдську значущість. Г. включає природжені задатки і нахили й особливо набуті індивідом за певних історичних умов його творчості. Г. означає, з одного боку, здатність людини до творчого злету, а з другого — оцінку результатів творчості генія. Якісний стрибок у діяльності індивіда, що підносить його творчість на рівень Г., настає внаслідок величезного напруження всіх фізичних і нервово психічних зусиль у поєднанні з об'єктивними потребами і закономірностями розвитку історичної практики певного класу, народу.