Культурологічний словник

ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ (від грец. eklektikos — той, що вибирає) — 1) Напрям в античній філософії ІІ ст. до н. е. — ІІ ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденцій до стирання відмінностей між ученнями і школами. 2) Механічне поєднання в одному вченні різнорідних, суперечливих, органічно несумісних положень, що безпринципно запозичені з протилежних концепцій; використовування й підтасовування з певною тенденційною метою вирваних з контексту фактів, формулювань, цитат тощо. 3) Брак оригінальності й самостійності. 4) Поєднання в одному творі ознак різних стилів.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити