ЕМБЛЕМА (від грец. emblema — вставка, рельєфне оздоблення) — 1) Знак, що умовно або символічно відбиває певну ідею, поняття, слугує матеріальним зображенням якогось символу. Основними Е. є родові знамена, міські або державні герби та прапори, певні зображення на товарах, фірмових бланках. 2) В ХІ-ХІІІ ст. символічне зображення, що супроводжувалося віршованим або прозовим текстом. Були друковані збірники Е. Емблематичні цикли віршів писав Ф. Прокопович, а теоретичне обґрунтування емблематики дав Г. Сковорода (його власні емблематичні малюнки не видані). До емблематичної поезії близькі т. зв. «гербовні вірші», улюблені в Україні в ХІ-ХІІ ст. 3) Різновид алегоричного художнього образу, в якому предметне зображення втілює певне абстрактне поняття, ідею. Межує з образами-символами, алегорією.