Культурологічний словник

ЄВШАН — ЗІЛЛЯ (ПОЛИН) — символ пам'яті; рідної землі, Батьківщини, своєрідний пароль українців. Євшан — зілля (полин) — степова запашна рослина із червоним або пурпуровим цвітом. У Біблії слово «полин» нерідко поєднується зі словом «яд». Грішники часто зазнають кари Господньої саме полином. Слово «Євшан» за походженням тюркське. В Іпатіївському літописі міститься цікава оповідь про братів — половецьких ханів — Отрока та Сирчана. Після поразки від Мономаха хан Отрок опинився у Грузії, а Сирчан залишився коло Дону. «По смерті ж Володимира остався у Сирчана один лиш музика Ор, і послав він його в Обези (частина Грузії), мовивши: «Володимир вже вмер. Тож вернися, брате, піди в землю свою. Мов же ти йому слово моє, співай же йому пісні половецькі. А якщо він не схоче, дай йому понюхати зілля, що зветься Євшан». Той же не схотів ні вернутися, ні послухати. І дав Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». І пішов він у землю свою (Л. Махновець Літопис руський. — С. 368-369). Не випадково митрополит Іларіон підкреслював: «Євшан — зілля зцілює від винародовлення, і хто забуде свою Батьківщину воно пригадає». В українському фольклорі полин — надійний оберіг від русалок, іншої нечисті. Образ «євшан — зілля» став літературною традицією. Він зустрічається у творах І. Франка, М. Вороного, Л. Забашти, М. Чабанівського, В. Коломійця, О. Гончарова та ін.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити