КАЛЕНДАР (лат. calendarium, букв. — боргова книжка) — 1) Система виміру часу, що ґрунтується на періодичності явищ природи, пов'язаних із рухом небесних тіл. Сучасний К. бере початок від юліанського К. (старий стиль), запровадженого Юлієм Цезарем 46 р. до н.е. У ньому з кожних 4-х років 3 роки були по 365 днів, а четвертий, високосний (номер якого ділиться на 4) — 366 днів. Оскільки тривалість юліанського року довша за справжню на 11 хв. 14 сек., то за 128 років це призводило до запізнення початку календарного року майже на 1 добу. Через це 1582 р. папа римський Григорій XIII провів реформу юліанського К. Було запроваджено григоріанський К. (новий стиль). Середня тривалість року за григоріанським К. лише на 26 сек. довша за астрологічну. Різниця між юліанським і григоріанським К. становить: у XVIII ст. — 11 діб, XIX ст. — 12 діб, XX ст. — 13 діб. У Росії юліанський К. запроваджено 1700 р. Петром І, а григоріанський — лише з 14 лютого (1 лютого за старим стилем) 1918 р. Про український К. дохристиянських часів відомо дуже мало, хоча про існування календарної системи свідчать народні назви деяких місяців. Прийнявши християнство з Візантії, Київська Русь узяла звідти і К. (т. зв. юліанський). В Україні новий стиль був уведений Центральною Радою 1 березня 1918 р. для цивільного вжитку; у церковному житті залишився юліанський К. 2) Назва популярної книги, поширеної з XVII ст., що розвинулася з первісного додатка до богослужбових 148 книг (напр., місяцеслова) до типу альманахів універсального популярно-наукового і літературного характеру. Відомий К., друкований Ф. Скориною 1525 р. у Вільні під назвою «Малая подорожная книжица», зміст якої становили псалтир, часословець, акафісти, канон, шестидневець, календар і пасхалії. На початку XVIII ст. К. видавала друкарня Києво-Печерської лаври. Перший К. під назвою «Календарь, или месяцесловъ» вийшов 1700 р. Наприкінці XVIII ст. у Києві виходили періодично два К.: церковний і «Астрономо-политический». Періодичне видання К. розпочав Ставропігійський інститут у Львові (1864-1939 рр.). Це був щорічний К. наукового характеру з багатим змістом. Від 1870 до 1939 р. виходив К. товариства «Просвіта» у Львові. У 1920-1930 рр. на західноукраїнських землях К. видавали різні українські організації. Деякі з них залишалися джерелом матеріалів з історії культурно-освітнього, визвольно-політичного життя. Відомий К. київської «Просвіти» (1907, 1908) і «відривні К.» видавництва «Час». 1919 р. вийшов перший радянський К. під назвою «Календар довідний». 3) Покажчик усіх днів року.