Культурологічний словник

КАМІНЬ — символ буття, означає міць і гармонійне примирення із самим собою; символ єдності й сили; у християнстві — один із символів Ісуса Христа; у фольклорі, літературі — символ непорушності, твердості, водночас жорстокості, суму, душевного болю і відчаю; основи світу; Місяця. Твердість, надійність каменю споконвіку вражала людей. Саме із цього матеріалу вони робили надійні знаряддя праці, а тому — обожествляли його. У стародавніх переказах їх називали «кістками землі». При ударі каменю об камінь з'являлися «чудо-іскри» (вогонь), які теж стали предметом культу. Довговічність, сакралізація каміння спричинили і те, що більшість ідолів були зроблені саме з твердих порід каменю. Обожненню цих мінералів сприяли і метеорити, що падали з неба, їх називали у слов'ян- язичників «перуновими» чи «громовими» стрілами і використовували з лікувальною метою. «Особливою силою, — пише З. С. Болтарович (Народна медицина українців. — К, 1990. — 168 с.), — наділяла народна уява камені незвичайних форм, великі, з заглибленнями на поверхні. В народній уяві східних слов'ян такі заглиблення часто асоціювалися з слідами ніг Богородиці, а вода, яка збиралася у них під час дощу, вважалася цілющою... Таким каменям приносилися жертви у вигляді полотна, частин одягу, грошей та ін. Біля них відправлялися молебні». У Росії ще в XIX ст. існував звичай класти в домовину померлого камінь. Вислів «побити камінням», як вважає А. Голан, походить від звичаю карати злочинця у країнах Стародавнього Сходу саме камінням. Це символізувало принесення жертви богу землі через його атрибут — камінь. Відомий також «філософський камінь», що символізує в алхімії «поєднання протилежностей», є символом «Всього». Християнська символіка часто персоніфікує Ісуса Христа саме через камінь («Кам'яна твердиня», «Камінь живий», «Духовний камінь» тощо). Біблійний вислів «камінь спотикання» означає перешкоду, на яку наражаються в якійсь справі. Інший вислів «каменю на камені не лишити» вживається в значенні «знищити, зруйнувати вщент». В українських колядках камінь символізує основу Всесвіту, Місяць. К. Сосенко згадує про звичай класти на Святвечір під стіл камінь (на Гуцульщині) і кадило. На його думку, «цей святочний камінь є символом місяця; тут додам, що є він, мабуть, також наглядною фігурою каменя, на якім світ зродився й розвився, та посереднім об'єктом культу Бога...» (Сосенко К. Різдво-Коляда. — 251 с.). У фольклорі, літературі камінь символізує також душевні муки (камінь на душі, на серці), самовідданих борців за щасливе майбутнє («каменярі» І.Франка).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити