Культурологічний словник

АЛЬФА ТА ОМЕГА — символ безперервності людського буття; сил природи; ходу історії, початку і кінця як раціонального циклу; боротьби протилежностей; боротьби Бога-творця і сил темряви; єднання неба і землі; злого і доброго начал у людській особистості; Ісуса Христа. А. — назва першої літери (А, а) грецького алфавіту. Назва «альфа» походить від гебрейської мови aleph — «бик», застосування якої як назви першої букви алфавіту було зумовлене подібністю накреслення цієї літери до голови бика (Етимологічний словник української мови. — Т. 1. — К., 1982. — с. 65). О. — назва останньої літери грецького алфавіту. Перша і остання літери грецького алфавіту символізували початок і кінець як абстрактну величину в будь-яких процесах. За формою А. схожа до двох кіл, що є символом Бога-творця, а О. нагадує смолоскип, тобто вогонь апокаліптичного руйнування. З цією символікою пов'язані також малюнки тварин. На рукописі ХІІ ст. Павла Орозіуса А. і О. зображені у вигляді птаха і риби, тобто є символами небесної (верхньої) і підводної (нижньої) безодні (Керлот Х. Словарь символов. — М, 1994. — с. 80). Д. Гринчишин у «Короткому тлумачному словнику української мови» відзначає, що альфа і омега — початок і кінець чого-небудь, головне в чомусь (Л. Кожуховська)





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити