Культурологічний словник

МНЕМОНІКА — сукупність формальних прийомів запам'ятовування, що забезпечують штучне закріплення матеріалу в пам'яті, цей процес ґрунтується головним чином на асоціації. М. як мистецтво запам'ятовувати виникла в Давній Греції. Сутність М. в тому, щоб за допомогою спеціальних схем швидко запам'ятовувати і тривалий час зберігати в пам'яті знання. За легендою, М. винайшов давньогрецький поет Сімонід. М. абстрагується від логічного і смислового змісту матеріалу і використовує лише його зовнішню форму. Наприклад, запам'ятати, яка вісь координат зветься абсцисою, а яка — ординатою, можна так: уявити собі, як витягуються губи при вимові першого звука у відповідному слові (а — горизонтально, о — вертикально) і співвіднести це уявлення з напрямом осей. Окремі мнемонічні асоціації бувають дотепними і зручними, але рекомендувати мнемоніку як єдину і всеохоплюючу «систему» удосконалення пам'яті — значить штовхати дитину на небезпечний шлях. Мнемічні зв'язки лише підкріплюють запам'ятання логічного змісту матеріалу, а не компенсують його. Не слід абсолютизувати мнемічні прийоми.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити