Українська мова - Великий довідник школяра - 2019
Орфографія
Подвоєння і подовження приголосних
Подвоєння виникає внаслідок збігу однакових приголосних:
1. Префікса й кореня слів
• українського походження: відділ, возз’єднання, заввишки, ззаду, оббити;
• іншомовного походження (якщо існують відповідні непрефіксальні утворення): ірраціональний (раціональний), контрреволюція (революція), сюрреалізм (реалізм).
2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, юннат, міськком, реммаш.
3. Кореня або основи на -н- і суфіксів -н(ий), ‑н(ій), -ник, -ниц(я): вино — винний, закон— законний, щодня — щоденник; письменниця, віконниця, відмінниця.
4. Основи дієслова минулого часу на с і зворотного афікса -ся: винісся, пасся, розрісся, трясся.
Подвоюються також приголосні:
1. У прикметникових суфіксах -енн(ий), -анн(ий), а також у похідних іменниках із суфіксом -сть і прислівниках: здійсненний, здійсненність, непримиренність, непримиренний, старанний, старанність, старанно.
2. У словах бовван, ввесь, ввічливий, ссати і похідних: бовваніти, ввічливість, ссавець.
Подовженими приголосними (на письмі подвоєними) бувають м’які д, т, з, с, ц, л, н інапівпом’якшені ж, ч, ш, коли вони виступають:
1. Перед я, ю, і в усіх відмінках середнього роду ІІ відміни (за винятком родового відмінку множини з нульовим закінченням): знаряддя — знаряддям (знарядь), багаття— у багатті (багать), галуззя, мотуззя, волосся, колосся, збіжжя, обличчя, сторіччя.
2. Перед я, ю, і, а також перед е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого і жіночого роду Івідміни (за винятком родового множини із закінченням -ей): суддя — судді — суддю — суддів, стаття — статті— статтею.
3. Перед ю в орудному відмінкові іменників жіночого роду однини ІІІ відміни, якщо в називному відмінку їх основа закінчується на м’який або шиплячий приголосний: молодь — молоддю, мить— миттю, мазь— маззю, розкіш — розкішшю.
4. Перед я в прислівниках: зрання, навмання, спросоння.
5. Перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): ллю, ллєш, ллє, ллють, а також у похідних наллю, виллю та ін.