Українська мова - Великий довідник школяра - 2019
Частини мови
Іменник
Поділ іменників на групи
І відміна
1. Тверда: іменники з основою на твердий приголосний, крім шиплячих (борона, кобза, порода, химера, пора, копа, сваха).
2. М’яка: іменники з основою на м’який приголосний (скриня, зброя, дзвіниця, Марія, змія, шия, Ілля, суддя).
3. Мішана: іменники з основою на шиплячий (огорожа, пожежа, круча, онуча, свіча, тиша, миша, воша, груша, святоша, потороча).
ІІ відміна
1. Тверда:
• іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих) із закінченням -о та іменники середнього роду із закінченням -о (дуб, плац, темп, батько, коло, місто, село, вікно);
• іменники на -р (вир, вихор, відвар, двір);
• іменники звір, комар, снігур;
• всі іменники іншомовного походження на -ер, -ір, -ор, -ур(-юр) і з постійно наголошеними ‑ар (‑яр), -ир (інженер, майстер, касир, директор, абажур, гектар, семафор, базар).
2. М’яка:
• іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (боєць, велетень, звичай, край, цистень);
• іменники із суфіксами -ар, -ир, які мають в однині наголос на корені (бондар, козир, лікар, буквар, вівчар; друкар, шахтар);
• при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення (горе, місце, життя, море);
• іменники середнього роду із закінченням -е та -я, без суфіксів -ен-, -ет при відмінюванні: поле, завдання, збіжжя, здоров’я.
3. Мішана:
• іменники чоловічого роду з кінцевим шиплячим приголосним основи (вантаж, дощ, сторож, слухач, ткач, товариш);
• іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення (вугляр — вугляра, каменяр— каменяра, пісняр — пісняра, скляр — скляра, тесляр — тесляра);
• іменники середнього роду з закінченням на -е при основі на шиплячий (ложе, плече, прізвище, явище).
Іменники ІІІ та ІV відміни на групи не поділяються.