Українська мова - Великий довідник школяра - 2019
Частини мови
Прислівник
Прислівник — незмінна самостійна частина мови, що характеризує дію, стан чи ознаку предмета.
Прислівники поділяють на означальні та обставинні.
Означальні прислівники:
✵ якісно-означальні (як?): тихо;
✵ кількісно-означальні (скільки? якою мірою?): багато, надзвичайно;
✵ способу дії (яким способом?): гуртом.
Обставинні прислівники:
✵ місця (де? куди? звідки?): тут, вліво, зверху;
✵ часу (коли? доки? відколи?): сьогодні, вранці, здавна;
✵ мети (для чого?): наперекір;
✵ причини (чому?): згарячу.
Морфологічний розбір прислівників
1. Розряд за значенням:
• означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний, способу дії);
• обставинний (місця, часу, мети, причини).
2. Ступінь порівняння (для якісно-означальних).
3. Синтаксична роль.
Тихо пливе блакитними річками льон. (Коцюб.)
Тихо — прислівник (як?).
Якісно-означальний;
ступінь порівняння відсутня.
У реченні — обставина способу дії.