Українська мова - Великий довідник школяра - 2019

Частини мови
Вигук

Вигук — особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх.

Слова цієї частини мови поділяють на звуконаслідування і вигуки.

Вигуки:

  •  емоційні:

      ах! ох! овва! ух! фе! тю! ой боже! матінко моя!;

  •  спонукальні:

      гей! гов! геть! гайда! цить! годі! тсс! марш! стоп!;

  •  мовний етикет:

      добридень! здрастуйте! будьте здорові! до побачення! прощайте! щасливо! будь ласка! перепрошую! спасибі! дякую! даруйте! на добраніч!;

  •  звертання (до тварин, звірів, птахів):

      гей! но! соб! цабе! гиля! брись! дзус! вйо!

Звуконаслідування (такі вигуки виражають акустичні уявлення мовців про навколишнє середовище, про звуки і шуми різних явищ природи, звукові сигнали тварин, птахів тощо): брязь! дзінь! стук! дрр! га-га-га! ку-ку! тьох!

За походженням вигуки поділяються на первинні (а! о! ой! ей! іх! ух!) і похідні (матінко! леле! господи! боже! страх! ґвалт! диви! цур! спасибі! алло! браво!).

Морфологічний розбір вигуків

1.  Розряд за значенням:

    емоційний, спонукальний; звуконаслідувальний.

2.  Група за походженням: первинний, вторинний.

Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті! (Тич.)

Ах — емоційний вигук, не є членом речення, виділяється комою, первинний.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити