Українська мова - Великий довідник школяра - 2019
Синтаксис
Другорядні члени речення
Додаток (відповідає на питання непрямих відмінків).
Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків: ).
Означення (відповідає на питання який? чий?).
Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження: 
) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування або прилягання: ).
Особливий вид означення — прикладка (виражається іменником):
.
Обставина. Має такі види:
✵ місця (де? куди? звідки?);
✵ часу (коли? з якого часу? до якого часу?);
✵ мети (для чого? з якою метою?);
✵ причини (чому? з якої причини?);
✵ способу дії (як? яким способом?);
✵ умови (за якої умови?);
✵ допустові (незважаючи на що?);
Різновидом обставини є порівняльний зворот.
Кома при порівняльному звороті
Порівняльний зворот — це слово чи словосполучення, яке образно визначає ті чи інші члени речення. Він може вводитись у речення сполучниками як, наче, ніби, мов, немов.
Порівняльний зворот на письмі виділяється комами:
Над нами день встає, як стяг зорі багряний. (Сос.)
Порівняльний зворот не виділяється комами в таких випадках:
1. Якщо він є частиною нерозкладного словосполучення: червоний як рак, спить як убитий, міцний як дуб.
2. Якщо він є іменною частиною складеного присудка:
А дівчина було як сонце. (М. В.)
3. Якщо йому передує заперечна частка не або слова майже, зовсім:
Хлопець міркує зовсім як дорослий.