Українська мова - Великий довідник школяра - 2019

Синтаксис
Другорядні члени речення
Ускладнені прості речення

Просте речення ускладнюють:

  •  однорідні члени речення;

  •  звертання;

  •  вставні слова та словосполучення;

  •  відокремлені члени речення.

Кома між однорідними членами

Кома між однорідними членами ставиться:

1.  Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників:

    Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. (Забіла)

    Якщо однорідні члени речення дуже поширені, між ними ставиться крапка з комою.

2.  Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані повторюваним сполучником:

    Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море. (Шевч.)

3.  Між протиставними сполучниками, що з’єднують однорідні члени:

    Марко озирнувся, але нічого не побачив. (Стельм.)

4.  Між парами однорідних членів:

    Наука і труд, знання і школа манливо кличуть до мети. (Ус.)

5. Якщо однорідні члени з’єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника:

    Не тільки робітники, а й селяни.

    Кома між однорідними членами не ставиться, якщо сполучники і(й), та (в значенні і), або, чи не повторюються:

    Летів і танув сніг. (М. Р.)

Кома та знак оклику при звертанні

1.  Якщо звертання вимовляється з виразною окличною інтонацією, то воно відокремлюється знаком оклику:

    Вітчизно! Тобі моя пісня дзвінка... (Сос.)

2.  Звертання, що стоять у середині, в кінці, або на початку речення, відокремлюються комами:

    Ой повій, вітре, з глибокого яру... (Нар. тв.)

    Зоре моя вечірняя, зійди над горою. (Шевч.)

3.  Перед звертанням, що стоїть у кінці речення, ставиться кома, а після нього той розділовий знак, який потрібний за змістом речення:

    Уклін тобі, опалене каміння священних севастопольських руїн. (Нагн.)

    У світ широкий навпростець ти веди мене, надія! (Мис.)

4.  Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням, комою від нього не відокремлюються, бо вони виступають у значенні частки:

    О земле, велетнів роди! (Тич.)

Речення зі вставними і вставленими сполуками

Вставні сполуки означають:

  •  ставлення мовця до висловленої думки;

  •  невпевненість, припущення (мабуть, може, можливо, певно, здається, може бути, як видно);

  •  достовірність повідомлення, впевненість (безумовно, звичайно, без сумніву, як відомо, ніде правди діти);

  •  джерело повідомлення (як кажуть, на мою думку);

  •  логічну впорядкованість мовлення, виділення головного, підкресленість висновку (отже, до речі, значить, зокрема, увсякому разі);

  •  емоційну думку повідомлюваного факту (як на жаль, як на лихо, на диво, на щастя).

Вставлені сполуки означають додаткові повідомлення, зауваження до основної думки.

Вставні слова, речення і словосполучення

Вставні слова, речення і словосполучення найчастіше відокремлюються комами:

    Справді, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулись голоси. (Жур.)

Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побічні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире, незалежно від того, стоять вони в середині речення, або в кінці:

    Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома). (Нагн.)

    А в щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю!– квіти є! (Сим.)

Кома і тире при відокремленому означенні

Відокремлюються, виділяючись інтонацією при вимові і комами на письмі:

1.  Будь-які означення узгоджені й неузгоджені, поширені й непоширені у позиції перед означуваним словом і після нього, якщо вони відносяться до особового займенника:

    Переляканий і розтривожений, я вискакую у затоплений місячною повінню двір. (Стельм.)

2.  Узгоджені поширені означення, а також здебільшого однорідні непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного іменника:

    Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О.Г.)

3.  Узгоджені означення, що стоять перед означуваним іменником, відокремлюються лише тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення:

    Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи. (О.Г.)

    Декілька відокремлених означень, що стоять у кінці речення, можуть виділятися за допомогою тире:

    З моря здіймалась хмара — чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірські пасма. (Коп.)

Кома при відокремленому додатку

Можуть відокремлюватися інтонацією і виділятися на письмі комами додатки, що вживаються з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, замість. Ці додатки відповідають на питання родового відмінка і мають значення додаткового повідомлення до основної думки речення:

    Співають усі, за винятком Ліни Яцуби. (О.Г.)

Кома і тире при відокремленій прикладці

Відокремлюються і виділяються комами:

1.  Будь-які прикладки, якщо вони відносяться до особового займенника:

    Я, полководець миру, сонце несу у жмені. (Павл.)

2.  Поширені прикладки, якщо вони відносяться до загального іменника (стоять перед ним або після нього):

    Хоробрий воїн, капітан ніколи не розгублювався в бою.

3.  Непоширені і поширені прикладки, якщо вони стоять після іменника — власної назви:

    Дмитрик, восьмирічний хлопчик, вискочив із душної низенької хати. (Коцюб.)

4.  Завжди відокремлюються прикладки, виражені сполученнями слів чоловік, людина, дід, дівчина, хлопець з неузгодженим або узгодженим означенням:

    Тим часом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік. (О. Г.)

5. Прикладка із сполучником як виділяється комами тоді, коли вказує на причину висловленого в реченні:

    Гордій Байда, як колишній унтер-офіцер, розумівся на військовій справі.

Іноді, щоб чітко виділити відокремлювану прикладку, замість коми ставлять тире, особливо тоді, коли поширена прикладка має в своєму складі розділові знаки:

    Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев— густі й непролазні зарослі, — і від них пахло вогкістю і рясним листям. (См.)

Кома при відокремленій обставині

Обставини, виражені дієприслівниками (непоширені обставини) і дієприслівниковими зворотами (поширені обставини), відокремлюються і виділяються комами незалежно від їх місця в реченні:

    Вітру в обличчя жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну. (Пригара)

Завжди відокремлюються обставини з прийменниковим сполученням незважаючи на та іноді (для посилення) з прийменниковими сполученнями у зв’язку з, згідно з, завдяки, всупереч, наперекір, за відсутністю, при наявності, на випадок.

Не відокремлюються і не виділяються комами одиничні дієприслівники (непоширена обставина), що мають значення обставини способу дії, коли вони стоять після дієслова-присудка:

  Рушниця в його руках стріляла не хиблячи. (Трубл.)

Відокремлені уточнюючі члени речення

1.  Уточнюючі члени речення на письмі виділяються комами або тире:

    Рівно, на повні груди, дихає юнак.

    Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос. (М. В.)

2.  Відокремлені уточнюючі члени речення можуть з’єднуватись з уточнюваними за допомогою сполучників тобто, або (в значенні тобто) та ін.:

    Через вузький пересип були перекопані єреки– цебто канали. (Н. Лев.)

3.  При відокремлених уточнюючих членах часто вживаються слова особливо, навіть, переважно, зокрема, наприклад, у тому числі та ін.:

    У вестибюлі зібралася черга, переважно з молоді. (Гур.)

Кома перед як

Кома ставиться:

1.  Перед прикладкою, коли вона має відтінок причини:

    Кривинський, як посередник, вийшов на перед громади... (Мирн.)

2.  Перед зворотами як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як виняток, як навмисно, як (наче) один:

    Як правило, домашні завдання записують до щоденника.

3.  Перед порівняльними зворотами:

    Вона була, як полотно, бліда і перелякана.

4.  Перед підрядною частиною складнопідрядного речення, яка приєднується до головної за допомогою сполучника як:

    Як не мостився, як не ладнав, а оберемка не підняв. (Гл.)

5. Перед вставним реченням, яке починається з як:

    Семен дуже любив свою неньку — стару Наумиху, як її призивали на селі. (Коцюб.)

6.  У зворотах не хто інший, як; не що інше, як:

    Не хто інший, як Микола, розповів цю історію.

    Вага тіла є не що інше, як сила, з якою тіло під дією земного тяжіння тисне на підставку.

Кома не ставиться:

1.  Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового відтінку (у ролі кого, чого):

    Його було викликано до суду як свідка.

2.  Якщо сполучення з як входить до складу присудка:

    Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду. (Н.-Лев.)

3.  Перед зворотами, що є усталеними виразами: білий як сніг, упав як сніп, почервонів як рак, холодний як лід, полетів як стріла.

4.  У складних сполучниках перед тим як, після того як, тим часом як, подібно до того як та ін., якщо перша їх частина не є складовою частиною головного речення:

    Перед ти як почати екзамен, директор провів інструктивну бесіду.

5. Перед сполучниками як не... то, як... так, які з’єднують однорідні члени речення або частини складного речення:

    Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою...

6.  Якщо перед сполучниками як, ніби стоять слова зовсім, майже:

    Розумні очі дивились з портрета майже як живі.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити