Екологія - охорона природи - словник-довідник

  ЕКОСИСТЕМА, екологічна система — сукупність організмів, які мешкають разом, та умов їх існування, закономірно взаємозв'язаних між собою, що утворюють систему взаємозумовлених біотичних, абіотичних явищ і процесів; під час взаємодії останніх відбувається більш-менш повний абіотичний колообіг за участю продуцентів, консументів і редуцентів. Термін Е. запропонував А. Тенслі (1935). Е. може бути високостійкою, зберігати свої характерні особливості протягом тривалого або короткого інтервалу часу. Незалежно від ступеня складності Е. характеризується видовим складом, чисельністю організмів, що входять до неї, біомасою, співвідношенням окремих трофічних груп, інтенсивністю процесів продукування і деструкції, орг. речовини. З погляду трофічних відносин, будь-яка Е. містить два компоненти: автотрофний і гетеротрофний. Автотрофні організми використовують сонячну (зелені рослини і фототрофні мікроорганізми, мікроскопічні водорості) та хім. (нітрифікуючі бактерії, сіркобактерії, залізобактерії) енергію для синтезу складних орг. речовин з неорг.

  Гетеротрофні організми (тварини, бактерії, гриби) отримують потрібну енергію, використовуючи готові орг. речовини. їх поділяють на сапротрофи і паразити. Перші живляться рослинними і тваринними рештками, другі — живими організмами.

  Біотичні та абіотичні елементи Е. поєднані просторово і функц. Внаслідок

їхньої взаємодії створюється стабільна система, де відбуваються колообіг речовин та обмін енергією між живими і неживими частинами Е. Умовою існування і функціонування Е. є наявність усіх ланок трофічного ланцюга (первинні продуценти орг. речовини, споживачі-консументи різних рівнів, деструктори і джерела енергії).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити