Екологія - охорона природи - словник-довідник

ЗАСОЛЕННЯ ҐРУНТІВ — процес нагромадження розчинних солей (переважно хлоридів і сульфатів натрію і магнію) у ґрунті. Спричинює формування солончакових (глибинне засолення) і солонцевих (поверхневе засолення) ґрунтів. Розрізняють первинне 3. ґ.— прир. нагромадження в ґрунті солей внаслідок випаровування ґрунтових вод, значного вмісту солей у ґрунтотворних породах або під впливом еолових, біогенних та ін. чинників, а також вторинне 3. ґ., спричинене штучною зміною водного режиму ґрунту (напр., за умов ненорм. зрошування). Процес вторинного 3. ґ. може відбуватися в не засолених або первинно засолених ґрунтах. Він зумовлюється в основному переміщенням до поверхні водорозчинних солей з глибоких шарів підстилаючих порід і ґрунт, вод або припливом мінералізованих вод із зрошуваних масивів. 3. ґ. негативно позначається на рослинах у зв'язку з підвищенням осмотичного тиску ґрунт, розчинів і токс. дії окремих йонів (особливо натрію і хлору). Для ділянок із засоленими ґрунтами характерна специф. рослинність — галофіти. За вмістом токс. йонів у ґрунтах (у мекв на 100 г ґрунту), розрізняють 4 ступені 3. ґ.: слабке (0,3—1,0), середнє (1,0— 3,0), сильне (3,0—7,0) та дуже сильне (понад 7,0). В Україні площа засолених ґрунтів досягає 3 млн га. В основному вони розміщені у степовій зоні, на знижених ділянках рельєфу, в умовах високого рівня ґрунт, вод. На Пд. України надмірне зрошення та інтенсивна меліорація спричинила значне вторинне засолення ґрунтів, що зменшило цінність великих площ с.-г. угідь.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити