ЗАТОН — 1) довга непроточна затока річки, утворена з прорваної чи напіввідгородженої від нового русла стариці, колишньої протоки або відокремлена від основного русла водостоку косою; 2) прир. або штучно захищена від льодоходу і течії ділянка судноплавної річки, призначена для відстоювання або ремонту суден.