ЗАХИСТ АТМОСФЕРИ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК. Головне джерело забруднення атмосфери — отримання та використання енергії. Для захисту атмосфери слід розробити точнішу методику прогнозування забруднення повітря, вмісту в ньому газів, які викликають парниковий ефект і шкідливі зміни в кліматі та довкіллі загалом. Потрібно модернізувати існуючі енергетичні системи для підвищення їхньої ефективності, використовувати відновлювані джерела енергії, наприклад енергію сонця, вітру, води, біомаси, геотермальних джерел, океану, тварин і людини.
Озброювати населення знаннями про більш ефективні та менш забруднювальні джерела енергії та навчати його користуватись ними. Координувати регіональні енергетичні плани з тим, щоб ефективно виробляти і розподіляти екол. безпечні види енергії. Стимулювати впровадження нац. стандартів енергозбереження та рівня викидів у атмосферу, сприяти ознайомленню населення з енергосистемами. Заохочувати використання тих видів транспорту, які мінім, забруднюють атмосферу й завдають шкоди довкіллю.
У пром-сті слід якомога ефективніше використовувати матеріали й ресурси, встановлювати обладнання для контролю забруднення довкілля.
Усі країни повинні сприяти рац. використанню та збереженню об'єктів, що вбирають з атмосфери шкідливі гази, в т. ч. лісів та солоноводних екосистем. Слід укладати міжнар. договори, які передбачають необхідність обмеження використання речовин, що руйнують озоновий шар планети. Уряди повинні розробити і втілити регіональні договори, такі як Конвенція 1979 р. про транскордонне забруднення повітря, з метою зменшення потоків забруднювальних речовин, які є шкідливими для здоров'я людей, для лісів, озер та річок. Усі країни мусять мати системи раннього попередження та реагування на забруднення атмосфери внаслідок пром. аварій, стихійного лиха або знищення природних ресурсів.