Екологія - охорона природи - словник-довідник

ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) — несприйнятливість рослин до збудників захворювань і шкідників та до продуктів їхньої життєдіяльності. Особливим виявом І. (р.) є стійкість і витривалість. Стійкість рослин полягає в тому, що рослини певного сорту (іноді виду) не ушкоджуються хворобами чи шкідниками або ушкоджуються меншою мірою, ніж ін. сорти (чи види). Витривалість рослин — здатність хворих або ушкоджених рослин зберігати свою продуктивність (величину врожаю та його якість). Засновником учення про І. (р.) є М. І. Вавилов, який започаткував вивчення ген. природи імунітету. Розрізняють І. (р.) прир. і набутий (штучний). Прир. І. (р.), який виникає й закріплюється в процесі їхнього еволюц. розвитку, М. І. Вавилов поділяв на структ. (мех.) і хім. Структ. І. (р.) зумовлюється морф, особливостями рослини-хазяїна, наявністю захисних пристосувань (напр., щільне опушення пагонів), які перешкоджають проникненню патогенів у тіло рослини. Хім. І. (р.) характеризується хім. особливостями рослин, які виявляються у нестачі речовин, потрібних паразитові (збудникові), у наявності отруйних сполук (фітонциди, алкалоїди), специф. організації ферментативної системи рослин. Вияв І. (р.) часто залежить від умов, у яких вирощується рослина, й особливо від її живлення.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити