НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ — 1) обов'язкові рамки збереження структури та функцій екосистем певного ієрархічного рівня — від елементарного біогеоценозу до біосфери загалом, а також усіх екол. компонентів, які враховуються під час госп.діяльності; 2) ступінь максимально допустимого втручання людини в екосистему, що забезпечує збереження бажаної культури і дин. якостей (тобто впливу, який не веде до спустелювання екосистем). Зазначені рамки визначаються як бажаними для людини станами екосистем (фазами їх сукцесії або дигресії перетворень), їх соц.-біол. витривалістю, так і госп. міркуваннями. Як можливий приклад Н. е. можна навести біол. продуктивність і госп. продуктивність. Н. е. для екосистем служить збереження їх дин. якостей, насамперед надійності і стійкості, або переведення існуючої екосистеми в більш бажану (безлісої — в лісову і навпаки). Глобальний Н. е. — збереження біосфери планети у вигляді, придатному для життя людини, в т. ч. клімату Землі, сприятливого для її госп-ва.
Н. е., як і екол. критерій, — системні величини, зміна яких пов'язана з ін. аналогічними величинами. У зв'язку з цим Н. е. потребує моделювання процесу. Крім того, Н. е. має регіональні рамки, він дійсний лише в межах ділянки типізації явища або процесу, поза якими він діяти не може. При застосуванні Н. е. слід враховувати чинники невизначеності, ризику і принцип неповноти інформації.