ОСВІТА ЕКОЛОГІЧНА — виховання екол. світогляду — глибокого розуміння факту тісного взаємозв'язку існування людства з екол. процесами в природі.

Таке виховання повинно забезпечуватись через систему безперервної багатоступеневої О. е. і пропаганди. Можна констатувати, що в Україні зростає інтерес до О. е. і виховання, існує певна наук, та метод, база, ведеться активний пошук форм і методів освіти та виховання для різних вікових категорій і фахових груп. Основи екол. культури слід формувати змалку, коли закладаються світоглядні орієнтири людини. Тому в створенні позитивного стереотипу природи важлива роль належить сім'ї та дошкільним виховним закладам. Для учнівської молоді О. е. здійснюється в системі середньої та проф.-тех. освіти, в ін. закладах неформальної освіти (Український державний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді з мережею обласних і міських станцій юних натуралістів, Мала академія наук, обласні й міські палаци дітей та юнацтва, дитячі екол. табори, клуби, шкільні лісництва). Дедалі поширюється практика створення екол. (природничих) ліцеїв та гімназій, шкіл з поглибленим вивченням екології та природничих дисциплін. Слід зазначити позитивну тенденцію щодо введення екол. дисциплін до освітніх програм вищих закладів освіти України. Насамперед це стосується університетів, вищих навчальних закладів мед., педагогічного, с.-г., індустріального і технол. профілів.

Дедалі поширюється практика 0. е. працівників різних галузей нар. госп-ва на галузевих курсах підвищення кваліфікації.

У майбутньому конче необхідна розробка концепції, а згодом і нац. програми безперервної багатоступеневої О. е. та відповідного метод, супроводу до неї, правових механізмів, що забезпечуватимуть фінансування цієї роботи. Існує також об'єктивна потреба в

розробці екоосвітніх програм регіонального рівня.