ОХОРОНА ПРИРОДИ — наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв'язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. використання прир. багатств та вироблення показників якості довкілля. Включає систему науково обґрунтованих заходів, спрямованих на рац. взаємодію людини і довкілля, що забезпечує збереження й відновлення прир. ресурсів Землі, запобігає негативному впливу діяльності суспільства на природу.

Між екологією та О. п. існує тісний взаємозв'язок. Саме екологія може допомогти усвідомити природу як одне ціле та відповідно до цього визначити стратегію охорони її ресурсів на перспективу. Як інструмент вивчення навколишнього середовища та обґрунтування його рац. використання широко використовується моніторинг, комп'ютерне моделювання, дистанційні методи дослідження довкілля та прогнозування можливих змін. Отже, О. п. — це комплексна дисципліна, яка розробляє заг. принципи і методи збереження та відновлення прир. ресурсів.