Екологія - охорона природи - словник-довідник

ПИЛ — 1) в атмосфері — сукупність завислих у повітрі дрібних (10 2— 10 4 см) твердих часточок, здатних, на відміну від диму, осідати за відсутності вітру. Джерела П.: вивітрювання гір. порід, вулканічні виверження (вулканічний П., дрібний попіл), вітрова ерозія ґрунтів, викиди пром. підприємств, транспорту, часточки виробів, що стираються (напр., каучук шин у шляховому П.), часточки косм. та біол. (пилок, спори, мікроорганізми) походження. Основна кількість П. зосереджена до висоти 500 м над поверхнею Землі. У чистому повітрі за містом на 1 см3 припадає кілька десятків пилинок, у пром. районах їх налічується до сотень тисяч. Разом з димом П. є однією з причин утворення смогу лондонського типу та льодового смогу, 2) у повітрі житлових та виробничих приміщень, пром. зон тощо — рухливі тверді часточки однорідного та різнорідного фіз.- мех. та хім. складу (П. з атмосфери, одягу, виконуваних робіт тощо). ГІ. подразнює органи дихання, спричинює респіраторні та проф. захворювання, алергію.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити