ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) — ареали споріднених форм тварин (видів та підвидів) звичайно займають суміжні території й істотно не перекриваються; споріднені форми, як правило, вікарують, тобто географічно заміщують один одного. П. в. — одне з положень теорії геогр. видоутворення — у природокористуванні потребує уваги при акліматизації з метою «поліпшення крові» місцевої популяції. Теоретично воно заперечує успіх такої акції, що підтверджується практикою, — «поліпшення крові» диких тварин ніколи не давало бажаного результату (напр., при вселенні сибірських білок у Крим).