ПРІОРИТЕТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ — складна екон. ситуація в країні, дефіцит коштів на природоохоронні об'єкти потребує визначення пріоритетних напрямків та реалістичних, економічно вигідних першочергових заходів, спрямованих на поліпшення стану навколишнього середовища в найближчі 5—10 років.
Під час вибору пріоритетів враховані такі чинники, як погіршення стану здоров'я населення через низьку якість довкілля, втрати в продуктивності, загроза завдання непоправної шкоди біол. різноманіттю України, еколого-екон. ефективність природоохоронних заходів. За даними нац. доповіді «Про стан навколишнього природного середовища України» (Київ, 1993) до основних пріоритетів охорони довкілля і рац. використання прир. ресурсів належать:
— гарантування екол. безпеки ядерних об'єктів і радіац. захисту населення й навколишнього середовища та зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
— екологізація технологій у промсті, енергетиці, будівництві, с. г., на транспорті та формування системи збалансованого природокористування й адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки;
— стабілізація та поліпшення екол. стану в містах і пром. центрах Донецько-Придніпровського регіону та басейні Дніпра;
— відновлення прир. стану річок і боліт у Поліському регіоні та екосистем Карпат;
— запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їхнього екол. стану;
— збереження біорізноманіття.
Для досягнення цього передбачається вирішення таких завдань:
— зменшення до мінімуму рівня радіоакт. забруднення;
— захист повітряного басейну від забруднення;
— захист і збереження земельних ресурсів від забруднення, виснаження і нерац. використання;
— збереження і розширення територій з прир. станом ландшафту;
— посилення природоохоронної діяльності на заповідних і рекреаційних територіях;
— знешкодження, утилізація та захоронення пром. і побут, відходів;
— запобігання забрудненню мор. та внутр. вод;
— захист підземних вод від забруднення;
— збереження та відродження річок, здійснення управління водними ресурсами на основі басейнового принципу;
— зменшення та припинення скидання забруднених стічних вод у водні об'єкти;
— створення держ. системи моніторингу навколишнього прир. середовища;
— створення системи прогнозування, запобігання й оперативних дій у випадку надзвичайних ситуацій прир. і прир.-техногенного походження;
— забезпечення екол. супроводу процесу конверсії військово-пром. комплексу;
— здійснення заходів щодо екол. контролю за діяльністю Збройних Сил України;
— розробка механізмів реалізації схем збалансованого природокористування;
— запровадження дієвих екон. складових впливу на систему природокористування;
— створення системи екол. освіти і виховання;
— забезпечення участі громадськості в контролі за дотриманням природоохоронного законодавства.
Серед заходів, передбачених Національною програмою, пріоритетними визнано будівництво та реконструкцію водоохоронних об'єктів, поліпшення гідрол. та сан. стану річок водосховищ, будівництво протиерозійних гідро-техн. споруд, водогосп. будівництво.
З початком третього тисячоліття в Україні необхідно прийняти державну стратегію переходу до сталого розвитку з метою створення передумов для збалансування потреб суспільства та можливостей природи, узгодженого розгляду проблем стану середовища існування і соціально-економічного розвитку держави.
Вихід із кризового стану і здійснення трансформаційних реформ вимагають розв'язання таких завдань:
— визначення сучасного рівня збалансованості в системі природно-економічного розвитку;
— розробка концептуальних основ формування системи сталого розвитку країни;
— формування стратегії переходу до сталого розвитку.
Переходу України до сталого розвитку має передувати реформування
всього народного господарства і внесення деяких коректив в систему еколого-економічної політики.
Ефективність екологічної політики в даний час повинен формуватися на принципах:
— мінімізації антропогенних перетворень;
— поетапності ліквідації їх негативних наслідків;
— вибіркового підходу до проведення природоохоронних заходів з метою підвищення їх ефективності.