РАДІОПРОТЕКТОРИ, радіозахисні речовини — хім. сполуки, які застосовуються для захисту біол. об'єктів від йонізуючого випромінювання (шляхом створення аноксії, нейтралізації йонізованих атомів і молекул тощо). Р. вводять до або під час опромінення, напр., при променевій терапії злоякісних пухлин. До ефективних Р. належать речовини, що містять сульфгідрильні групи (напр., цистеїн), деякі аміни і спирти, гідросульфіт, флавоноїди. Р. знижують внутрішньоклітинний чи тканинний вміст кисню або збільшують вміст ендогенних тіолів, що супроводжується зменшенням окисно-відновного потенціалу. Захисна дія Р. видоспецифічна: деякі Р. можуть захищати мікроорганізми та клітини в культурі і не захищати ссавців.