СТРУКТУРА ҐРУНТУ — сукупність елементарних часточок ґрунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. ґрунти. Наявність С. ґ. зумовлюється достатнім вмістом у ньому мулу (часточок діаметром менш як 0,001 мм), гумусу, поглиненого кальцію, магнію, а також активною діяльністю мікроорганізмів. Найліпші умови росту рослин тоді, коли грудочки ґрунту мають розміри 0,25—10 мм у діаметрі і стійкі проти розмивання водою. Таку структуру наз. дрібногрудочкуватою, водоміцною або агрономічно цінною. Піщані й пилуваті ґрунти, які мають досить незначну мулисту фракцію, не здатні утворювати структ. агрегати.
Співвідношення твердої фази ґрунту і пористості, а також співвідношення капілярної і не капілярної пористості наз. будовою орного шару. Структ. ґрунти добре вбирають і зберігають воду, містять більше повітря, завдяки чому в них створюються сприятливий водний, повітряний і живильний режими. С. ґ. — один з вирішальних чинників його родючості.