ХВОРОБА ПРОМЕНЕВА ГОСТРА — захворювання, що розвивається внаслідок прямої дії радіації на організм. Під впливом опромінення утворюються вільні радикали, які вступають у взаємодію з ін. речовинами, що врешті-решт призводить до порушення норм. метаболізму. Розрізняють 4 ступені X. п. г.: І — легкий, II — середній, III — тяжкий, IV — дуже тяжкий (блискавична форма). Легкий ступінь (І) розвивається при опроміненні 200 Р (1— 2,5 Гр), закінчується одужанням упродовж 2—2,5 міс. Другий ступінь виявляється при опроміненні 300 Р (2,5— 4 Гр). У разі запізнілого лікування може бути летальний кінець. X. п. г. III ступеня розвивається під впливом на організм йонізуючого випромінювання в дозі 450—600Р (4—10 Гр). Зростає частота летального перебігу хвороби. Дуже важкий IV ступінь спричинює доза 700—1000 Р (10 Гр) і більше. Смерть настає на 3—4 добу. Профілактика — заходи, спрямовані на зменшення рівня опромінення.