ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Розділ 1. ПОПУЛЯЦІЙНА ЕКОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ

1.2.     Популяційна генетика

 

Популяційна генетика одночасно як розділ популяційної екології і генетики вивчає будову і динаміку генетичного фонду популяцій. Вона теж молода, зародилася в 20-30-х роках минулого століття і пов’язана з працями відомих вчених С.С.Четверикова, Р.Фішера,С.Райта і Дж.Холдейна.

Зокрема, С.С.Четвериков та його учні встановили, що природні популяції живих організмів містять великі концентрації мутагенних генів, які впливають на ознаки і властивості організмів.

Здобутки популяційної екології та популяційної генетики дають змогу розробляти теоретичні основи та практичні заходи раціонального використання і охорони окремих видів рослин і тварин. На основі інформації про динаміку чисельності популяцій промислових видів складають плани і певні прогнози у рибництві, мисливських господарствах, ветеринарній медицині, а також розробляють системи заходів щодо використання корисних видів і обмеження розмноження та боротьби із шкідливими видами.

Для вивчення виду і його популяцій використовують метод моделювання. Для цього практики створюють так звані апріорні моделі. Вони базуються на значній кількості експериментальних даних про біологію виду, його зв’язки з іншими, вплив екологічних факторів середовища, а також на емпіричних зв’язках між різними параметрами моделі організм-середовище. Необхідність у таких моделях найчастіше виникає тоді, коли потрібно з певною вірогідністю встановити, як веде себе та чи інша популяція тварин чи рослин під впливом певних видів господарської діяльності людини (при осушенні боліт, розорюванні лук, вирубуванні лісів).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити