Розділ VI.

ОБЛІК ТРУДОВИХ ЗАТРАТ, ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ

 

6.3. Організація оплати праці

 

Організація оплати праці регулюється законами та системою угод (договірне регулювання), а саме на підставі:

— законодавчих та інших нормативних актів;

— генеральної угоди на державному рівні;

— галузевих та регіональних угод;

— колективних договорів;

— трудових договорів.

При цьому норми угод нижчого рівня мають бути не нижчими, ніж це зафіксовано в державних нормах та угодах вищого рівня. Застосування на підприємстві норм нижчих від угод вищого рівня, але не нижчих від державних норм і гарантій дозволяється на період до 6 місяців для подолання фінансових труднощів. Водночас, в окремих випадках, розмір оплати праці може бути нижчим за встановлений договором і за мінімальний розмір заробітної плати (в разі невиконання норм виробітку, браку та з інших причин, які мали місце з вини працівника).

Односторонні дії адміністрації з питань оплати праці, що погіршують її умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами — недійсні. Власник повинен в цьому разі повідомити працівника за 2 місяці при зміні норм і умов оплати праці в бік погіршення.

Всі угоди мають за суттю аналогічну структуру. Так, Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями України на 2004—2005 роки має наступну структуру:

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ І. СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ

1. У сфері виробництва

2. У сфері зайнятості населення

РОЗДІЛ II. У СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ

РОЗДІЛ III. УМОВИ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ

РОЗДІЛ IV. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА ЗАДОВОЛЕННЯ ДУХОВНИХ ПОТРЕБ

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Генеральна угода на 2004—2005 роки супроводжується п’ятьма додатками:

— переліком суб’єктів угоди, що увійшли до складу спільного представницького органу сторони власників;

— переліком профспілок та профспілкових об’єднань — суб’єктів Генеральної угоди на 2004—2005 роки;

— переліком видів та мінімальних розмірів доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів працівників об’єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер для встановлення у галузевих, регіональних та колективних договорах;

— порядком проведення соціального діалогу Сторонами угоди;

— порядком приєднання до генеральної угоди.

Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників об’єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер наведений в табл. 6.5.

 

Таблиця 6.5.

Перелік видів мінімальних розмірів доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів працівників об’єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер, для встановлення у галузевих, регіональних угодах та колективних договорах (додаток 3 до Генеральної угоди на 2004—2005 роки)

 

Найменування доплат і надбавок	Розміри доплат і надбавок
Доплати:
За суміщення професій (посад)	доплати одному працівнику не обмежуються максимальними розмірами і визначаються наявністю економії за тарифними ставками і окладами суміщуваних посад працівників
За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт	доплати одному працівнику не обмежуються максимальними розмірами і визначаються наявністю економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватися за умови дотримання нормативної чисельності працівників
За виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника	до 100 % тарифної ставки (окладу, посадового окладу) відсутнього працівника
За роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці	за роботу у важких і шкідливих умовах праці — від 4, 8 та 12 %; за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці — від 16, 20 та 24 % тарифної ставки (окладу)
За інтенсивність праці	до 12 % тарифної ставки (окладу)
На період освоєння нових норм трудових затрат	підвищення відрядних розцінок до 20 %; підвищення тарифних ставок до 10 %.
За керівництво бригадою (бригадиру, не звільненому від основної роботи)	Доплата диференціюється залежно від кількості робітників у бригаді (до 10, понад 10, понад 25 осіб). Конкретний розмір доплат визначається галузевими (регіональними) угодами залежно від розміру ставки розряду, присвоєного бригадиру. Ланковим (якщо чисельність ланки перевищує 5 осіб) встановлюється доплата в розмірі до 50 % відповідної доплати бригадиру
Надбавки:
За високу професійну майстерність	диференційовані надбавки до тарифних ставок (окладів) робітників: III розряду — 12 %; IV розряду — 16 %; V розряду — 20 %; VI і вищих розрядів — 24 % тарифної ставки (окладу)
За класність водіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів, машиністам локомотивів та моторвагонного рухомого складу	водіям (машиністам) 2-го класу — 10 %; 1-го класу — 25 % встановленої тарифної ставки за відпрацьований водієм (машиністом) час.
За високі досягнення у праці	до 50 % посадового окладу
За виконання особливо важливої роботи на певний термін	до 50 % посадового окладу
Доплати:
За роботу у вечірній час — з 18 до 22 години (при багатозмінному режимі роботи)	20 % годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час
За роботу в нічний час	35 % годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час

Слід зазначити, що за окремими питаннями Генеральної угоди конфедерація роботодавців та сторони профспілок не завжди приходять до згоди. У таких випадках до Генеральної угоди складається протокол розбіжностей щодо її окремих пунктів.

Оплата праці за контрактом визначається угодою сторін з врахуванням чинного законодавства, колективного договору і пов’язується з виконанням умов контракту.

Суб’єктами організації оплати праці є органи державної влади та місцевого самоврядування, власники та їх об’єднання, профспілки та їх об’єднання, працівники.

Згідно з Законом України “Про державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів” підприємства здають податковим органам за місцем реєстрації платника податку “Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку” за формою № 1ДФ, який затверджений наказом ДПА від 29.09.03 № 451. Форма № 1ДФ наведена в додатку 1 до теми.

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.