БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА
Розділ
VI.
ОБЛІК
ТРУДОВИХ ЗАТРАТ, ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ
6.3. Організація оплати праці
Організація
оплати праці регулюється законами та системою угод (договірне регулювання), а
саме на підставі:
— законодавчих та інших нормативних актів;
— генеральної угоди на державному рівні;
— галузевих та регіональних угод;
— колективних договорів;
— трудових договорів.
При
цьому норми угод нижчого рівня мають бути не нижчими, ніж це зафіксовано в
державних нормах та угодах вищого рівня. Застосування на підприємстві норм
нижчих від угод вищого рівня, але не нижчих від державних норм і гарантій
дозволяється на період до 6 місяців для подолання фінансових труднощів.
Водночас, в окремих випадках, розмір оплати праці може бути нижчим за
встановлений договором і за мінімальний розмір заробітної плати (в разі
невиконання норм виробітку, браку та з інших причин, які мали місце з вини працівника).
Односторонні
дії адміністрації з питань оплати праці, що погіршують її умови, встановлені
законодавством, угодами, колективними договорами — недійсні. Власник повинен в
цьому разі повідомити працівника за 2 місяці при зміні норм і умов оплати праці
в бік погіршення.
Всі
угоди мають за суттю аналогічну структуру. Так, Генеральна угода між Кабінетом
Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і
підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями України на
2004—2005 роки має наступну структуру:
ЗАГАЛЬНІ
ПОЛОЖЕННЯ
РОЗДІЛ
І. СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ
ЗАЙНЯТОСТІ
1.
У сфері виробництва
2.
У сфері зайнятості населення
РОЗДІЛ
II. У СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ
РОЗДІЛ
III. УМОВИ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ
РОЗДІЛ
IV. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА ЗАДОВОЛЕННЯ ДУХОВНИХ ПОТРЕБ
ЗАКЛЮЧНІ
ПОЛОЖЕННЯ
Генеральна
угода на 2004—2005 роки супроводжується п’ятьма додатками:
— переліком суб’єктів угоди, що увійшли до
складу спільного представницького органу сторони власників;
— переліком профспілок та профспілкових
об’єднань — суб’єктів Генеральної угоди на 2004—2005 роки;
— переліком видів та мінімальних розмірів
доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів працівників об’єднань,
підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер для встановлення у
галузевих, регіональних та колективних договорах;
— порядком проведення соціального діалогу
Сторонами угоди;
— порядком приєднання до генеральної угоди.
Перелік
доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників об’єднань,
підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер наведений в табл.
6.5.
Таблиця 6.5.
Перелік
видів мінімальних розмірів доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів
працівників об’єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий
характер, для встановлення у галузевих, регіональних угодах та колективних
договорах (додаток 3 до Генеральної угоди на 2004—2005 роки)
Найменування
доплат і надбавок |
Розміри
доплат і надбавок |
Доплати: |
|
За суміщення професій (посад) |
доплати одному працівнику не
обмежуються максимальними розмірами і визначаються наявністю економії за
тарифними ставками і окладами суміщуваних посад працівників |
За розширення зони обслуговування або
збільшення обсягу робіт |
доплати одному працівнику не обмежуються
максимальними розмірами і визначаються наявністю економії за тарифними
ставками і окладами, які могли б виплачуватися за умови дотримання
нормативної чисельності працівників |
За виконання обов’язків тимчасово
відсутнього працівника |
до 100 % тарифної ставки (окладу,
посадового окладу) відсутнього працівника |
За роботу у важких і шкідливих та
особливо важких і особливо шкідливих умовах праці |
за роботу у важких і шкідливих умовах
праці — від 4, 8 та 12 %; за роботу в особливо важких і
особливо шкідливих умовах праці — від 16, 20 та 24 % тарифної ставки (окладу) |
За інтенсивність праці |
до 12 % тарифної ставки (окладу) |
На період освоєння нових норм
трудових затрат |
підвищення відрядних розцінок до 20
%; підвищення тарифних ставок до 10 %. |
За керівництво бригадою (бригадиру,
не звільненому від основної роботи) |
Доплата диференціюється залежно від
кількості робітників у бригаді (до 10, понад 10, понад 25 осіб). Конкретний розмір доплат визначається
галузевими (регіональними) угодами залежно від розміру ставки розряду,
присвоєного бригадиру. Ланковим (якщо чисельність ланки
перевищує 5 осіб) встановлюється доплата в розмірі до 50 % відповідної
доплати бригадиру |
Надбавки: |
|
За високу професійну майстерність |
диференційовані надбавки до тарифних
ставок (окладів) робітників: III розряду
— 12 %; IV розряду
— 16 %; V розряду
— 20 %; VI і
вищих розрядів — 24 % тарифної ставки (окладу) |
За класність водіям легкових і
вантажних автомобілів, автобусів, машиністам локомотивів та моторвагонного
рухомого складу |
водіям (машиністам) 2-го класу — 10
%; 1-го класу — 25 % встановленої
тарифної ставки за відпрацьований водієм (машиністом) час. |
За високі досягнення у праці |
до 50 % посадового окладу |
За виконання особливо важливої роботи
на певний термін |
до 50 % посадового окладу |
Доплати: |
|
За роботу у вечірній час — з 18 до 22
години (при багатозмінному режимі роботи) |
20 % годинної тарифної ставки
(окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час |
За роботу в нічний час |
35 % годинної тарифної ставки
(окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час |
Слід
зазначити, що за окремими питаннями Генеральної угоди конфедерація роботодавців
та сторони профспілок не завжди приходять до згоди. У таких випадках до
Генеральної угоди складається протокол розбіжностей щодо її окремих пунктів.
Оплата
праці за контрактом визначається угодою сторін з врахуванням чинного
законодавства, колективного договору і пов’язується з виконанням умов
контракту.
Суб’єктами
організації оплати праці є органи державної влади та місцевого самоврядування,
власники та їх об’єднання, профспілки та їх об’єднання, працівники.
Згідно
з Законом України “Про державний реєстр фізичних осіб — платників податків та
інших обов’язкових платежів” підприємства здають податковим органам за місцем
реєстрації платника податку “Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого
(сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку” за
формою № 1ДФ, який затверджений наказом ДПА від 29.09.03 № 451. Форма № 1ДФ
наведена в додатку 1 до теми.
Податковий
розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40
календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.