ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

ЧАСТИНА II.

УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ

 

3. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

 

3.6. Аналіз якості продукції

 

В умовах науково-технічного процесу і загострення конкурентної боротьби великого значення набуває рівень якості продукції.

Під рівнем якості продукції розуміють її споживчі властивості, тобто здатність задовольняти потреби споживача (технічні, ергономічні, економічні, екологічні, естетичні тощо).

Аналіз якості продукції базується на системі показників, які можна об’єднати в три групи: узагальнюючі, часткові і ефективності підвищення якості продукції.

Узагальнюючими показниками, які характеризують якість продукції є:

— показники технічного рівня і якості продукції;

— показники відповідності вітчизняним і світовим стандартам;

— питома вага сертифікованої продукції за світовими стандартами;

— освоєння нових видів продукції;

— обсяг і номенклатура продукції на експорт, її питома вага в обсязі виробленої і реалізованої продукції;

— обсяг і номенклатура продукції вищого сорту, його питома вага в обсязі виробленої і реалізованої продукції.

До часткових показників відносяться ті, які характеризують споживчі властивості кожного виробу: надійність, довговічність, технологічність, марочність (для харчової промисловості та промисловості будівельних матеріалів), продуктивність, ергономіка, дизайн.

До показників ефективності підвищення якості продукції відносяться збільшення (зменшення) вартості продукції; рекламацій (їхня кількість і вартість); відсоток повернення продукції на виправлення дефектів; рівень браку; гарантійний термін роботи; кількість і вартість гарантійних (безоплатних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб; підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельності продукції тощо.

Оцінка якості продукції здійснюється в залежності від особливості галузі.

Так, для оцінки якості продукції, особливо її динаміки, застосовується бальний метод оцінки, згідно з яким кожній категорії якості надається певна кількість балів. Наприклад, виробам вищої категорії якості надається п’ять балів, першої — 4 бали, другої — 1 бал. Далі обчислюється середньозважений бал, де вагою є кількість продукції певного сорту; проводиться оцінка середнього балу за планом і звітом та шляхом їх порівняння розраховується виконання плану якості.

В галузях, де встановлена сортність продукції, визначається питома вага кожного сорту в загальному обсязі продукції, середня сортність, середньозважена ціна.

Середня сортність розраховується за формулою :

(3.12)

де- середня сортність;

q — обсяг продукції певного виду;

С — сорт певного виду продукції.

Середня ціна обчислюється за формулою

(3.13)

де - середня ціна;

Р — ціна певного виду продукції.

Методика розрахунку середнього сорту і середньої ціни наведена в табл. 3.12.

 

Таблиця 3.12

Оцінка якості продукції за середнім сортом і середньою ціною

 

Сорт продукції, С

Ціна за одиницю, грн.

Виготовлено продукції, шт.

Структура продукції, %

за планом,

рпл,

фактично,

р1

за планом,

qпл

фактично, q1

за планом,

dпл

фактично, d1

1

2

3

4

5

6

7

1

40

42

800

810

34,0

34,2

2

25

24

850

825

36,2

35,8

3

20

20

700

730

29,8

30,0

Разом

2350

2365

100,0

100,0

 

Середня сортність становить:

за плановим завданням

фактично

Середня ціна дорівнює:

за плановим завданням

фактично

Зіставлення середньої сортності і середньої ціни за планом і я сортність знизилась.

В тому випадку, коли частина продукції позначається вищим сортом, наведена вище методика непридатна, оскільки неможливо визначити за формулою (3.12) середню сортність.

В таких випадках використовується перевідний коефіцієнт, який розраховується як співвідношення ціни вищого сорту до цін інших сортів (табл. 3.13).

 

Таблиця 3.13

Проміжні дані для оцінки якості продукції

 

Сорт продукції, С

Ціна за одиницю, грн., Р

Перевідний коефіцієнт, К

Виготовлено продукції, шт.

Структура продукції, %

Проміжні

розрахунки

за

планом, qпл

 

фактично, q1

за

планом

фактично

Кqпл

Кq1

А

1

2

3

4

5

6

7

8

Вищий

50

1,0

400

510

80,0

85,0

400,0

510,0

1

45

0,9 (45:50)

75

60

15,0

10,0

68,0

54,0

2

40

0,8 (40:50)

25

30

5,0

5,0

20,0

24,0

Разом

500

600

100,0

100,0

488,0

588,0

 

Плановий коефіцієнт сортності становить:

Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює:

Оскільки то можна стверджувати про виконання плану по сортності, що свідчить про позитивну тенденцію підвищення якості продукції.

В процесі оцінки якості продукції необхідно провести ретельний аналіз бракованої продукції.

Брак буває такий, який можна виправити, і такий, який неможливо виправити; внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами).

Випуск бракованої продукції призводить до зростання собівартості; зменшення обсягу продукції і прибутку; зниження продуктивності праці і рентабельності продукції, підвищення матеріалоємності виробів.

Необхідно визначити абсолютну суму і питому вагу браку в загальній кількості продукції, обчислити втрати від браку.

Нарешті, слід вивчити причини зниження якості продукції і допущення браку по місцях їх виникнення та центрах відповідальності й розробити заходи з їх усунення.

Основними причинами зниження якості продукції є низька якість сировини, низький рівень технології і організації виробництва, недостатній рівень кваліфікації працівників, аритмічність виробництва тощо.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити