Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

ЧАСТИНА І.

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

 

1. ЗМІСТ, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

 

1.1. Зміст і завдання економічного аналізу

 

Наука в широкому розумінні слова — це сукупність знань про природу, суспільство, мислення.

Відповідно двом сторонам людської діяльності — теоретичній і практичній всі науки поділяються на теоретичні і прикладні.

Економічний аналіз як самостійна прикладна наука виник на третьому ступені розвитку людських знань. На цьому ступені виникнення нових знань не є результатом відгалуження окремих наук від загального дерева знань, а навпаки — інтеграцією наукових знань, яка прийшла на зміну диференціації (виділенню) окремих наук.

Аналіз (від грец. — analisis) буквально означає розподіл, розподілення об’єкта, що досліджується, на складові частини, елементи, які внутрішньо притаманні цьому об’єкту.

Такий розподіл дає можливість ретельно вивчити окремі сторони досліджуваного об’єкта (явища, процесу). Водночас, такий розподіл руйнує цілісність об’єкта, не дає повної уяви про взаємодію окремих частин цілого.

Тому розподіливши економічні явища на складові частини, провівши достатньо глибоку деталізацію, необхідно потім відновити єдність досліджуваного явища.

Зворотний процес аналізу абстрактного дослідження — синтез, орієнтований на об’єднання однорідних елементів явища в єдине ціле, що дозволяє узагальнити результати аналізу, підвести підсумки.

В практиці дослідження економічних явищ аналіз і синтез тісно взаємопов’язані.

В тісному зв’язку з аналізом і синтезом знаходяться такі категорії пізнання, як індукція і дедукція.

Дослідження економічних процесів починається, якщо користуватися методом індукції, з малого, з одиничного — з окремого господарського факту, явища, ситуації, які в сукупності і становлять господарський процес у тому чи іншому елементі (ланці) народного господарства (бригада, цех, підприємство, об’єднання, галузь).

Однак спосіб індукції повинен використовуватися спільно з методом дедукції. Це означає, що аналізуючи одиничне, необхідно одночасно враховувати загальне. Наприклад, вивчаючи діяльність виробничої бригади і окремих виконавців, необхідно водночас звернути увагу на показники цеху, в склад якої входить бригада. За такою ж схемою у взаємозв’язку розглядаються цех і підприємство, підприємство і об’єднання тощо.

У ході економічного аналізу господарські процеси досліджуються у їх взаємозв’язку, взаємозалежності, взаємообумовленості.

З огляду на вищевказане, можна дати таке означення змісту економічного аналізу.

Економічний аналіз — це комплексне всебічне дослідження всіх сторін діяльності підприємства на основі використання відповідних джерел інформації, вивчення окремих елементів економічної роботи, виявлення і вимірювання впливу факторів на результати діяльності підприємства, зіставлення затрат і результатів, узагальнення результатів аналізу і, нарешті, обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень з метою вибору оптимального.

Зміст економічного аналізу збагачується в міру розвитку і вдосконалення суспільного виробництва, його організації та управління.

В ринкових умовах вимоги до економічного аналізу значно зростають. Так, для успішного функціонування в конкурентному середовищі економічний аналіз повинен задовольняти такі вимоги:

— оцінювати роботу підприємства у контексті з перспективами розвитку виробництва;

— забезпечувати високу об’єктивність висновків, робити їх на підставі ретельно перевірених і детально вивчених даних;

— повністю використовувати всі джерела інформації, використовувати способи розрахунків, котрі дають точні результати;

— бути конкретним, розкривати фактори, що впливають на рівень техніко-економічних і фінансових показників;

— забезпечувати чіткість господарських рекомендацій, точно визначати, що, де, коли, як і якими засобами можна добитися, щоб покращити роботу підприємства;

— мати систематичний характер, проводитись за заздалегідь підготовленою програмою, за точно визначеною періодичністю, що встановлюється в залежності від змісту і мети аналізу;

— бути оперативними, своєчасно реагувати на швидкоплинні зміни та виклики; з цією метою дані оперативного контролю і обліку повинні негайно оброблятися і досліджуватися;

— впливати на виробничий процес передусім шляхом використання передового досвіду і негайного усунення недоліків, що виникли.

До найважливіших завдань економічного аналізу відносяться:

— підвищення рівня науково-економічного обґрунтування планів, нормативів (в процесі їх розробки);

— об’єктивна і всестороння оцінка виконання планів і дотримання нормативів (за даними обліку і звітності);

— визначення економічної ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

— виявлення і вимірювання внутрішніх резервів на всіх стадіях виробництва і реалізації продукції;

— оцінка альтернативних варіантів управлінських рішень для вибору оптимального;

— оцінка впливу факторів на зміну показників у порівнянні із зобов’язаннями, завданнями і даними за попередні періоди;

— вивчення новацій, сприяння їх впровадженню у виробництво і управління та аналіз ефективності від їх використання;

— дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон’юнктури ринку.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.