ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

ЧАСТИНА II.

УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ

 

4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

 

4.2. Аналіз основних фондів підприємства

 

4.2.4. Аналіз використання устаткування

 

Устаткування — це найактивніша частина основних виробничих фондів, за допомогою якої працівник, діючи на предмети праці, створює суспільно необхідні продукти.

Розрізняють наявне, встановлене, невстановлене устаткування. Наявне — це устаткування, яке знаходиться на балансі основної діяльності підприємства і внесене в його інвентарні книги.

Встановлене — це устаткування, що закріплене на фундаменті.

В складі встановленого устаткування розрізняють фактично працююче; простійне — що не працює з різних причин, включаючи позапланові ремонти і очікування ремонтів, резервне.

Невстановлене — це устаткування, яке не змонтоване на фундаменті (робочому місці).

Для характеристики участі устаткування у виробничому процесі розраховують такі показники:

коефіцієнт використання наявного устаткування

(4.47)

— коефіцієнт використання встановленого устаткування

(4.48)

Підвищення ефективності використання устаткування досягається екстенсивним шляхом (за використаним часом) і інтенсивним шляхом (за потужністю).

Для визначення показників екстенсивного використання устаткування складається баланс робочого часу. Розрізняють такі фонди робочого часу роботи устаткування:

— календарний фонд (ТК) — максимально можливий час роботи устаткування, який розраховується як добуток кількості календарних днів у звітному періоді, кількості годин в добі (24) і кількості одиниць встановленого устаткування. Наприклад, для 70 одиниць встановленого устаткування річний календарний фонд становитиме: 7036524 = 613200 машино-годин;

— режимний фонд (ТР) — визначається як добуток кількості встановлених одиниць устаткування на кількість робочих днів в періоді, на кількість змін і на тривалість зміни. Наприклад, якщо у вересні підприємство працює 22 робочих дні, в дві зміни з тривалістю кожної зміни 8,0 год., то режимний час для 70 встановлених одиниць устаткування становитиме: 702228,0 = 24640 машино-годин;

плановий фонд (ТП) — визначається як різниця між режимним фондом часу і кількістю верстато-годин, передбачених планових зупинок (ремонт, модернізація);

— фактичний фонд (ТФ) — визначається як різниця між плановим фондом і часом внутрішньозмінних, цілозмінних і цілодобових зупинок.

Для оцінки використання робочого часу устаткування застосовуються такі коефіцієнти:

— календарного фонду часу

(4.49)

— режимного фонду часу

(4.50)

— планового фонду

(4.51)

Крім наведених вище коефіцієнтів доцільно визначити питому вагу простоїв у календарному фонді

(4.52)

де dпр — питома вага простоїв у календарному фонді;

ПР — кількість машино-годин простоїв;

ТК — календарний фонд роботи устаткування.

Для оцінки екстенсивного використання устаткування застосовується також коефіцієнт змінності, який показує, скільки змін у середньому працювала кожна одиниця устаткування:

(4.53)

За провідною частиною устаткування на підприємстві розраховується виробнича потужність як максимально можливий випуск продукції за умови високого рівня використання техніки, технології, робочої сили, організації виробництва і праці.

Ступінь використання виробничої потужності характеризується такими коефіцієнтами:

— загальний коефіцієнт

(4.54)

де К — загальний коефіцієнт;

QЗ — річний обсяг виготовленої продукції;

МР — середньодобовий випуск продукції;

— коефіцієнт інтенсивного завантаження

(4.55)

де КІЗ — коефіцієнт інтенсивного завантаження;

- середньодобовий випуск продукції;

— середньодобова виробнича потужність.

Середньорічна виробнича потужність розраховується за формулою:

(4.56)

де МР - середньорічна виробнича потужність;

Мп — виробнича потужність на початок року;

Мвв, Мв — відповідно потужності, які введені і вибули протягом року;

ч1, ч2 — кількість місяців до кінця року відповідно з моменту введення і вибуття виробничих потужностей.

Аналогічно розраховується середньорічна вартість основних виробничих фондів.

Фактори зміни величини виробничої потужності можна виявити на основі балансу виробничої потужності, який складається у натуральному і вартісному вимірах у порівнянних цінах по видах виготовленої продукції і в цілому по підприємству:

(4.57)

де Мк , Мп — виробнича потужність відповідно на початок і кінець року;

Мб, Мр, Мотз — зміна виробничої потужності за рахунок, відповідно, будівництва нових і розширення діючих підприємств, реконструкції підприємств, впровадження організаційно-технічних заходів;

Мас — зміна потужності за рахунок змін асортименту продукції з різним рівнем трудомісткості;

Мв — величина виведеної виробничої потужності.

В процесі аналізу порівнюється плановий і фактичний коефіцієнти використання виробничої потужності, виявляються резерви підвищення рівня використання виробничої потужності, розробляються заходи щодо їх впровадження у виробництво.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити