ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

ЧАСТИНА II.

УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ

 

4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

 

4.3. Аналіз матеріальних ресурсів

 

4.3.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів

 

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система показників — узагальнюючих і часткових.

До узагальнюючих показників відносяться: матеріалоємність, матеріаловіддача, питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції, співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат, оборотність матеріальних запасів.

Матеріалоємність продукції визначається як відношення використаних у виробництві матеріальних ресурсів до обсягу виготовленої продукції:

(4.63)

де МЄ — матеріалоємність;

М — матеріальні витрати;

Q — обсяг виготовленої продукції.

Матеріаловіддача — величина зворотна матеріалоємності — визначається як відношення обсягу продукції до матеріальних витрат:

(4.64)

де МВ — матеріаловіддача.

Якщо матеріалоємність показує, скільки матеріальних ресурсів у грошовому вимірі припадає на 1 грн. виготовленої продукції, то матеріаловіддача характеризує, скільки продукції виготовлено на 1 грн. матеріальних ресурсів.

Питома вага матеріальних ресурсів в собівартості продукції визначається за формулою:

(4.65)

де dм — питома вага матеріальних витрат у повній собівартості продукції;

М — матеріальні витрати;

Св — повна собівартість виготовленої продукції.

Співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат визначається як співвідношення індексів зазначених показників:

(4.66)

де К — коефіцієнт співвідношення показників;

ІQ — індекс обсягу продукції;

Ім— індекс матеріальних витрат.

Оборотність матеріальних запасів (кількість оборотів) визначається як відношення повної собівартості реалізованої продукції до середніх залишків матеріальних запасів:

(4.67)

де Кo — оборотність (кількість оборотів) матеріальних запасів;

Сp — повна собівартість реалізованої продукції;

— середні залишки матеріальних запасів.

Тривалість одного обороту визначається за формулою:

(4.68)

де О — тривалість одного обороту, в днях;

D — кількість днів в періоді.

До часткових показників використання матеріальних ресурсів в першу чергу відноситься питома матеріалоємність, яка визначається на кожний вид продукції і кожний вид матеріалів:

(4.69)

де m — питома матеріалоємність;

М — витрати певного виду матеріалів на виробництво певного виду продукції;

q — обсяг виробництва певного виду продукції.

В аналізі використовується також конструктивна матеріалоємність як відношення чистої маси виробу до одиниці технічного параметру.

В табл. 4.16 наведені показники, що характеризують рівень ефективності використання матеріальних ресурсів.

Отже, як свідчать дані табл. 4.16, показники, що характеризують рівень ефективності використання матеріальних ресурсів, у звітному періоді значно кращі у порівнянні з попереднім періодом. Так, знизилась матеріалоємність і відповідно зросла матеріаловіддача на 0,9%. Значно прискорилась оборотність виробничих матеріальних запасів — від 54,5 разів до 80,6 разів, що дозволило скоротити тривалість одного обороту на 2,1 дні.

Співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних ресурсів становить:

К= 129,5:128,3=1,009,

тобто обсяг продукції зростає швидше ніж матеріальні витрати, які направлені на її виготовлення.

Обсяг матеріальних витрат на підставі формули (4.63) дорівнює:

(4.70)

що дозволить провести факторний аналіз зміни матеріальних витрат за раніше наведеною схемою.

Загальна зміна матеріальних витрат у звітному періоді в порівнянні з попереднім становить:

= 954,0-743,7 = 210,3 тис. грн.,

в тому числі за рахунок змін:

— обсягу виготовленої продукції

= (8994,0-6953,0)0,107 = 219,3 тис. грн.;

— матеріалоємності

= (0,106-0,107)8994,0 = -9,0 тис. грн.

Балансова перевірка:

= 219,3+(-9,0) = 210,3 тис. грн.

 

 

Таблиця 4.16

Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

 

Показник

Попередній період

Звітний

період

Відхилення (+, -)

(гр.2-гр.1)

Звітний період в % до попереднього (гр.2:гр.1)100

А

1

2

3

4

Початкові дані:

1. Обсяг виготовленої продукції, тис. грн.

6953,0

8994,0

+ 2041,0

129,5

2. Матеріальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.

743,7

954,0

210,3

128,3

3. Собівартість виготовленої продукції, тис. грн.

6297,0

8103,0

+ 1806,0

128,7

4. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

6283,2

8229,6

+ 1946,4

131,0

5. Виробничі матеріальні запаси, тис. грн.

115,3

102,1

-13,2

88,6

Розрахункові показники

6. Матеріалоємність, грн. (р2:р1)

0,107

0,106

-0,001

99,1

7. Матеріаловіддача, грн. (р1:р2)

9,35

9,43

+ 0,08

100,9

8. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, % (р2:рЗ)100

11,8

11,6

-0,2

9. Оборотність виробничих матеріальних запасів, разів (р4:р5)

54,5

80,6

+ 26,1

147,9

10. Тривалість одного обороту виробничих матеріальних запасів (360:р9), дні

6,6

4,5

-2,1

68,2

 

 

 

 

Отже розрахунки правильні, оскільки сукупний вплив факторів на зміну матеріальних ресурсів збігається з загальною зміною.

Таким чином, зростання матеріальних витрат обумовлено виключно тільки збільшенням обсягу виробництва.

Аналогічно можна оцінити зміну обсягу продукції під впливом змін матеріальних витрат і матеріаловіддачі.

Порівнянням фактичної матеріалоємності з плановою або рівнем попереднього періоду можна визначити зниження або підвищення рівня матеріалоємності. Після визначення абсолютного відхилення матеріалоємності необхідно оцінити, якою мірою окремі фактори вплинули на ці зміни.

В розгорнутому вигляді формулу матеріалоємності (4.63) можна записати у такому вигляді:

(6.71)

де q — обсяг виробництва певного виду продукції;

m — питомі витрати окремих видів матеріалів на виробництво певного виду продукції;

рm — ціна одиниці окремого виду матеріалів;

рq — ціна одиниці певного виду продукції.

Із формули (6.71) випливає, що рівень матеріалоємності продукції залежить від зміни асортименту і структури продукції, змій цін і тарифів на матеріали та змін цін на готові вироби.

Щоб оцінити зміну матеріалоємності під впливом зазначених вище факторів необхідно провести багатофакторний аналіз з використанням методу ланцюгових підстановок. І лише у такому випадку можна виділити економію, яка досягнута за рахунок ефективної роботи колективу підприємства.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити