ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

РОЗДІЛ 2

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

 

2.6. Інформаційні ресурси статистичної звітності

 

В умовах входження підприємств України у світовий економічний простір надзвичайно великого значення набуває використання у фінансовому аналізі інформаційних ресурсів статистичних спостережень та звітності. Статистика підприємств передбачає інтеграцію потоків інформації для організації наскрізного спостереження за процесами виробництва та продажу продукції, фінансово-майновим станом господарюючих систем, витратами на виробництво і реалізацію товарів, робіт і послуг, доходами, станом розрахунків, інвестиціями, наявністю персоналу та його використанням.

Статистична звітність є інформаційною базою для фінансового аналізу щодо формування наступних показників:

1. Обсяги виробництва і реалізації та витрати.

За статистичною звітністю показник «обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг (без ПДВ, акцизу)» визначається за ціною продажу відвантаженої за межі підприємства готової продукції (виконаних робіт, послуг), що зазначена в оформлених, як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками), документах (включаючи продукцію (роботи, послуги) за бартерним контрактом), за винятком непрямих податків (ПДВ, акцизного збору тощо).

Продукція (роботи, послуги) визнається реалізованою після оформлення документів незалежно від надходження платежів за неї.

До складу зазначеного показника також включається:

— вартість транспортних, пакувальних та інших робіт, що виконуються власними силами підприємства, навіть, якщо вони в рахунках до сплати вказані окремо;

— вартість реалізованих відходів, які утворились у процесі виробництва;

— вартість послуг (робіт) з оперативної оренди активів та купівлі-продажу іноземної валюти за умови, що ці послуги (роботи) не були одноразовими операціями, а виділені підприємством в окремі види економічної діяльності;

— вартість послуг (робіт) з доходів від торгових марок, патентів тощо.

З обсягу реалізованої продукції не вираховуються знижки, надані покупцям.

У цьому показнику не відображається:

— вартість продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства;

— суми цільових надходжень (дотацій) на виробництво;

— суми попередньої оплати продукції (робіт, послуг);

— авансові платежі;

— надходження, що належать третім особам.

Показник «обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг)» за окремими видами економічної діяльності визначається таким чином:

• сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги— як вартість реалізованої власної сільськогосподарської продукції, продукції мисливства, а також вартості робіт та послуг сільськогосподарського характеру і послуг, пов’язаних з мисливством;

• лісове господарство та пов’язані з ним послуги — як вартість реалізованої продукції (робіт) та послуг, пов’язаних з веденням лісового господарства;

• рибальство, рибництво — як обсяг реалізованої продукції (робіт) та послуг, пов’язаних з рибальством та рибництвом;

• добувна промисловість, переробна промисловість і виробництво та розподілення електроенергії, газу та води — як вартість відвантаженої за межі підприємства готової продукції (робіт, послуг) за ціною продажу. Підприємства, що надають послуги з розподілення покупних електроенергії, тепла, газу, води, їх вартість ураховують в обсягах реалізованої продукції;

• будівництво — як вартість реалізованих будівельних і монтажних робіт, виконаних під час нового будівництва, розширення, реконструкції, переобладнання, реставрації та ремонту будівель і споруд підрядним способом;

• торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку — як товарооборот, що включає покупну вартість товарів та величину торгової націнки. Послуги з ремонту оцінюються за вартістю наданих послуг;

• посередництво в оптовій торгівлі — як обсяг наданих послуг з реалізації товарів (продукції) в розмірі комісійних, тобто без урахування вартості товарів (продукції);

• діяльність готелів та ресторанів: — у частині діяльності ресторанів (підприємств ресторанного господарства) — як товарооборот ресторанів, що включає величину торгової націнки та вартість продуктів; у частині діяльності готелів — як вартість наданих послуг;

• діяльність транспорту та зв’язку — як вартість реалізованих за межі підприємства послуг від перевезень, діяльності підприємств з транспортного оброблення вантажів (вантажно-розвантажувальні, транспортно-експедиційні роботи та послуги), зі складування вантажів, функціонування транспортної інфраструктури, діяльності туристичних агентств та бюро подорожей, послуг з приймання, оброблення, перевезення і доставки поштових відправлень, грошових переказів та інших послуг зв’язку (включаючи обслуговування засобів і споруд зв’язку усіх видів) включно з тими роботами (послугами), оплату за які клієнт ще не здійснив, за винятком непрямих податків;

• діяльність трубопровідного транспорту — як вартість реалізованих за межі підприємства послуг з транспортування нафти,

нафтопродуктів, газу та інших продуктів без вартості самих продуктів;

• складське господарство — як вартість реалізованих за межі підприємства послуг із зберігання та складування всіх видів товарів, вуглеводневої сировини, рідкого чи газоподібного палива, хімічних продуктів тощо на відповідних складах: на товарних складах загального призначення, у зерносховищах, елеваторах, складах-холодильниках, бункерах тощо без урахування вартості товару, прийнятого на зберігання;

• надання туристичних послуг — як вартість реалізованих за межі підприємства послуг (включаючи вартість придбаних та реалізованих третім особам туристичних путівок);

• дослідження та розробки — як вартість фундаментальних досліджень (експериментальних або теоретичних досліджень, спрямованих на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язок), прикладних досліджень (наукової і науково-технічної діяльності, спрямованої на одержання і використання знань для практичних цілей), проектно-конструкторських і технологічних робіт, робіт із створення дослідних зразків (партій) виробів (продукції), систематичних робіт, які базуються на існуючих знаннях, практичному досвіді і спрямовані на створення нових або суттєве вдосконалення існуючих матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, послуг, систем і методів;

• управління нерухомим майном (діяльність житлово- експлуатаційних підприємств) — як суми, нараховані квартиронаймачам до сплати за надані послуги за утримання будинків та прибудинкових територій, за винятком субсидій, наданих окремим споживачам, та відшкодувань зазнаних виробничих витрат за рахунок цільового фінансування;

• операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, державне управління, освіта, охорона здоров’я та надання соціальної допомоги, надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту — як обсяг реалізованої за межі підприємства продукції (робіт, послуг);

• фінансова діяльність — як вартість реалізованих за межі підприємства фінансових послуг (купівлі-продажу іноземної валюти (включаючи вартість валюти), з розміщення фінансових коштів (цінних паперів) з урахуванням їх вартості тощо);

• страхування — як сума надходжень страхових платежів (премій, внесків) за всіма видами страхування (включаючи перестрахування) з урахуванням величини змін залишків за всіма страховими резервами, сум доходу від фінансової діяльності, пов’язаної з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням, сум, повернутих з усіх резервних фондів, а також сум доходу від надання послуг для інших страховиків.

Продукція, вироблена для внутрішніх потреб, є продукція, що не реалізовується за межі підприємства і використовується виключно даним підприємством (за винятком продукції, використаної для подальшої її переробки в межах одного виробництва). Її вартість оцінюється за величиною виробничої собівартості продукції, виробленої для внутрішніх потреб підприємства.

До продукції, виготовленої для внутрішніх потреб з метою інвестування свого підприємства, належать:

— будівлі, споруди, машини, обладнання, програмне забезпечення, інші основні матеріальні й нематеріальні активи та роботи з поліпшення основних активів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об’єкта основних засобів;

— роботи (послуги), що були спожиті (використані) безпосередньо працівниками підприємства (членами їх сімей) на безоплатній основі.

Показник «операційні витрати з реалізованої продукції, робіт, послуг» відображає витрати підприємства з виготовлення продукції (робіт, послуг), реалізованої у звітному періоді.

До складу цього показника також включається:

— собівартість продукції, виготовленої у попередніх періодах та реалізованої у звітному;

— собівартість реалізованого товару (послуг), придбаного і перепроданого без додаткової обробки на підприємстві;

— оплата робіт, виконаних підрядниками.

Не враховуються у складі операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг):

— собівартість реалізованих оборотних активів (у тому числі іноземної валюти) у разі, якщо така реалізація мала одноразовий характер і не виділена підприємством в окремий вид економічної діяльності;

— сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування на створення резерву сумнівних боргів;

— сума поточної дебіторської заборгованості, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено;

— дисконт за векселями;

— витрати на проценти за користування отриманими кредитами;

— утрати від операційної курсової різниці та знецінення запасів;

— благодійна та спонсорська допомога;

— вартість транспортних послуг стороннього підприємства з поставки готової продукції до місця призначення, яка не є складовою ціни продажу;

— витрати на продукцію власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства.

За складовими показник «операційні витрати з реалізованої продукції, робіт, послуг» включає витрати статей бухгалтерського обліку «собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», «адміністративні витрати», «витрати на збут» та окремі елементи статті «інші операційні витрати».

Цей показник групується за складовими: «матеріальні витрати», «вартість товарів та послуг, придбаних для перепродажу та реалізованих без додаткової обробки на даному підприємстві», «амортизація», «витрати на оплату праці», «відрахування на соціальні заходи», «інші операційні витрати».

До показника «матеріальні витрати» включається:

— вартість витрачених у виробництві: сировини й основних матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів (канцелярське приладдя, продукти на лікувально-профілактичне харчування працівників тощо);

— вартість робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (здійснення окремих операцій з виробництва продукції, обробки сировини й матеріалів; оплата підприємствами-замовниками послуг з переробки давальницької сировини; проведення іспитів з випробування сировини й матеріалів, які використовуються у виробництві; транспортні послуги, які є складовою технологічного процесу виробництва тощо);

— оплата робіт, виконаних підрядниками (субпідрядниками);

— витрати, пов’язані з використанням природної сировини (відрахування на покриття витрат на геологорозвідку та геолого-розшук корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, плата за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів, за викиди і скиди забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу у межах ліміту).

Показник «вартість товарів та послуг, придбаних для перепродажу та реалізованих без додаткової обробки на даному підприємстві» відображає:

— собівартість придбаних для перепродажу товарів (послуг); вартість покупних електроенергії, газу, нафтопродуктів тощо, продуктів, комплектуючих, які реалізуються без додаткової (або без суттєвої) обробки на підприємстві;

— вартість послуг, придбаних для подальшого перепродажу іншим підприємствам (придбання місць для реклами, послуг за операції з нерухомістю, придбання туристичних путівок, продаж скрейч-карток та стартових пакетів мобільного зв’язку, перепродаж транспортних послуг транспортними агентствами тощо).

Показник «амортизація» формується як сума нарахованої і відображеної в бухгалтерському обліку амортизації всіх основних засобів та нематеріальних активів (включаючи житловий фонд), інших необоротних матеріальних активів.

Показник «витрати на оплату праці» відображає заробітну плату за окладами, тарифами, премії, матеріальну допомогу та заохочення, компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

Показник «відрахування на соціальні заходи» відображає відрахування, що здійснюються відповідно до чинного законодавства на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, відрахування на інші соціальні заходи.

Показник «інші операційні витрати» формується з витрат операційної діяльності, що пов’язані з реалізацією виробленої продукції (робіт, послуг) і не ввійшли до складу показників, указаних вище, зокрема витрати на відрядження в межах установлених норм, вартість послуг сторонніх підприємств (зв’язку, транспорту, освіти, охорони здоров’я, з поточного обслуговування та ремонту транспортних засобів, офісної та комп’ютерної техніки тощо), плата за розрахунково-касове обслуговування, сума податків, зборів, обов’язкових платежів (за винятком тих, що пов’язані з використанням природної сировини, та податку на додану вартість, податку на прибуток), утрати від псування цінностей, сума фінансових санкцій (штрафи, пені, неустойки, крім тих, що пов’язані із сплатою податку на додану вартість, податку на прибуток), орендна плата, витрати підприємства з виплати стипендій студентам, які навчаються в учбових закладах за направленням підприємства, єдиний фіксований податок та торговий патент тощо.

2. Чисельність працівників і фонд оплати праці.

У формах державних статистичних спостережень містяться різні показники кількості працівників, які відрізняються методом розрахунку та метою їхнього використання.

Зокрема, передбачається підрахунок облікової кількості штатних працівників у цілому по підприємству, а також окремих категорій працівників.

Показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть цього визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Крім цього, для оцінки зайнятості на мікрорівні (підприємство) використовується показник загальної кількості працівників, який, крім штатних працівників, включає кількість зовнішніх сумісників і працюючих за цивільно-правовими договорами.

Показник середньої кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг). Методика його визначення базується на перерахунку оплаченого робочого часу усього персоналу (штатні працівники, сумісники, працюючі за договорами), що залучався до роботи у звітному періоді й отримував відповідну заробітну плату, в умовну кількість працівників, яких було б достатньо підприємству для виконання фактичного обсягу роботи за умови роботи всіх працівників упродовж повного робочого дня, виходячи зі встановленої його тривалості.

Показник середньооблікової кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості використовується для визначення середнього рівня заробітної плати та інших середніх величин у цілому по підприємству, а також аналізу ефективності використання робочої сили.

В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу

один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день.

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебивають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

Середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:

• середньооблікової кількості штатних працівників;

• середньої кількості зовнішніх сумісників;

• середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по З0 або 31 число (для лютого— по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Середня кількість зовнішніх сумісників і працюючих за цивільно-правовими договорами за місяць розраховується аналогічно до методології визначення середньооблікової кількості штатних працівників. При цьому працівники цих категорій ураховуються як цілі одиниці, незалежно від тривалості робочого часу протягом усього терміну дії договору.

В еквівалент повної зайнятості перераховується весь персонал, який залучався до роботи у звітному періоді. Він включає як штатних працівників підприємства, так і тих, які не перебувають в обліковому складі та залучені до роботи згідно з договорами і мають нарахування з фонду оплати праці.

Кількість штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості визначається у такому порядку:

а) за кожною категорією штатних працівників, для яких встановлено робочий тиждень різної тривалості, визначається загальна кількість людино-годин робочого часу (відпрацьованого та невідпрацьованого), за який була нарахована заробітна плата;

б) загальна кількість людино-годин, за які була нарахована заробітна плата за кожною категорією працівників, ділиться на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, встановленої на підприємстві згідно з законодавством або колективним договором.

Зовнішні сумісники враховуються в еквіваленті повної зайнятості пропорційно оплаченому часу. Працівники, які виконували роботу згідно з цивільно-правовими договорами, ураховуються за кожен календарний день як цілі одиниці протягом усього терміну дії договору, отримана сума ділиться на кількість календарних днів у звітному періоді.

Кількість працівників розподіляється за всіма видами економічної діяльності відповідно до виробленої продукції (робіт, послуг) і безпосередньо не пов’язується з обсягами реалізації продукції (робіт, послуг). У разі відсутності на підприємстві чіткого розподілу штату за деякими виробництвами (штатного розкладу), або одні й ті ж самі працівники одночасно виконують різні види робіт, кількість працівників підприємства за видами економічної діяльності розподіляється пропорційно обсягам виробленої продукції (робіт, послуг).

Кількість працівників, які виготовляють продукцію для внутрішніх потреб підприємства, значиться за тим видом економічної діяльності, продукцію якого вони безпосередньо виготовляють, незалежно від того, чи здійснюється її реалізація за межі підприємства.

Кількість працівників, зайнятих в технологічно-взаємопов’язаних виробництвах, та працівників, які безпосередньо не виготовляють продукцію, не надають послуг (апарат управління, допоміжні виробництва), за видами економічної діяльності розподіляється за відпрацьованими годинами та прямими витратами.

У звітності про доходи працівників інформація подається за наступними даними:

• склад фонду оплати праці та інші виплати — містить показник про фонд оплати праці штатних працівників, у тому числі: фонд основної та додаткової оплати праці, з них виділяються надбавки і тарифи (за видами), заохочувальні та компенсаційні виплати (матеріальна допомога, соціальні пільги); оплата за невідпрацьований час; натуральна оплата праці, нарахована продукцією, що дозволена до виплати працівникам; виплати, що не входять до фонду оплати праці; доходи, дивіденди, проценти згідно з акціями, внесками та договорами оренди земельних ділянок і майна, що нараховані до оплати; вартість проданої продукції.

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу, незалежно від джерела фінансування цих виплат. Зазначені суми наводяться до утримання прибуткового податку та внесків працівників на обов’язкове державне соціальне страхування.

Фонд оплати праці складається з:

- фонду основної заробітної плати;

- фонду додаткової заробітної плати;

- інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків).

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми:

• чисельність та фонд оплати праці окремих категорій працівників — відображають кількість штатних працівників облікового складу і працівників, які не перебувають в обліковому складі;

• розподіл працівників за розмірами зарплати стосується показників, які характеризують розподіл штатних працівників за групами згідно з розміром їхньої зарплати.

Середніми показниками номінальної заробітної плати є:

- середня заробітна плата одного штатного працівника облікового складу, що визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на середньооблікову кількість цих працівників за відповідний період (місяць, квартал, півріччя, рік).

- середня заробітна плата на одного працівника в еквіваленті повної зайнятості, що визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці найманих працівників (штатних та позаштатних) на їхню середню кількість в еквіваленті повної зайнятості, за відповідний період.

- середня заробітна плата на одну оплачену або відпрацьовану годину, що визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на кількість оплачених або відпрацьованих цими працівниками людино-годин за відповідний період.

У разі визначення заробітної плати за відпрацьовану годину з фонду оплати праці виключаються нарахування за невідпрацьований час.

Для визначення середньомісячної величини заробітної плати за квартал (рік) або будь-який інший період отриману величину заробітної плати за квартал (рік) необхідно розділити на кількість місяців у періоді.

3. Використання робочого часу.

Інформація надається за наступними напрямами:

• використання робочого часу — містить дані про загальний фонд робочого часу, відпрацьований та невідпрацьований час, зокрема: щорічні відпустки, тимчасова непрацездатність, навчальні відпустки, простої, прогули тощо (людино-годин, працівників);

• рух робочої сили — характеризує мобільність кадрів, а саме: прийняття на роботу, вибуття працівників, у тому числі за причинами (скорочення штатів, за власним бажанням, прогули тощо);

• інформація про укладання колективних договорів — містить дані про: кількість укладених колективних договорів, чисельність працівників, які охоплені ними; суми витрачених коштів на впровадження непередбачених законодавством пільг та виплат працівникам і членам їх сімей; розмір установленої мінімальної місячної тарифної ставки (окладу); кількість зобов’язань у колективному договорі, що підлягали виконанню на момент складання звіту, з питань зайнятості, оплати та охорони праці.

За допомогою показників, що характеризують використання робочого часу, можна зробити аналіз використання робочого часу, трудової мобільності робочої сили, розрахувавши коефіцієнти використання робочого часу, а також коефіцієнти прибуття, вибуття, обороту, плинності та оновлення кадрів.

Рух працівників характеризується показниками їх обороту та постійності.

Оборот працівників — сукупність прийнятих працівників та тих, які вибули за визначений період.

Рух працівників за звітний період може бути наведений у вигляді балансу: облікова кількість штатних працівників на початок періоду плюс кількість прийнятих протягом звітного періоду мінус кількість тих, які вибули за цей період.

Інтенсивність обороту працівників характеризується коефіцієнтами:

- загального обороту, який розраховується як відношення суми прийнятих працівників та тих, які вибули за звітний період, до середньооблікової кількості штатних працівників;

- прийому, який розраховується як відношення кількості прийнятих за звітний період працівників до середньооблікової кількості штатних працівників;

- вибуття, який розраховується як відношення кількості працівників, які вибули за звітний період, до середньооблікової кількості штатних працівників.

Коефіцієнт плинності кадрів характеризує надлишковий оборот і розраховується як відношення кількості працівників, яких звільнено за звітний період за прогул та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаній посаді, а також за власним бажанням, до середньооблікової кількості штатних працівників.

Коефіцієнт оновлення працівників характеризує процес відновлення кількості працівників, які вибули з різних причин, за рахунок кількості прийнятих. Він розраховується діленням кількості прийнятих працівників за період на кількість працівників, які вибули за цей період.

Коефіцієнт постійності кадрів — відношення кількості працівників, які перебували в обліковому складі весь звітний рік, до середньооблікової кількості працівників за рік.

Кількість працівників, які перебували в обліковому складі весь рік, визначається так: із облікової кількості штатних працівників на 1 січня виключається кількість працівників, які вибули впродовж року (крім переведених на інші підприємства), але не виключаються працівники, які вибули із числа прийнятих у звітному році, оскільки в обліковому складі штатних працівників на 1 січня їх не було.

4. Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення).

Статистика формує показники про інвестиції за наступним економічним змістом:

4.1. Валові капітальні інвестиції— сукупність витрат, здійснених за рахунок усіх джерел фінансування і спрямованих на придбання, створення, відновлення та поліпшення основного капіталу.

Валові капітальні інвестиції включають інвестиції в матеріальні і нематеріальні необоротні активи.

Не враховуються у валових капітальних інвестиціях витрати на матеріальні та нематеріальні необоротні активи, отримані на безоплатній основі та придбані з метою їх подальшого перепродажу.

Витрати на придбання обладнання (об’єкта лізингу) включаються в обсяги капітальних інвестицій таким чином:

- лізингодавцем, якщо це обладнання передане ним за договором в оперативний лізинг;

- лізингоодержувачем, якщо це обладнання передане йому за договором у фінансовий лізинг.

4.2. Інвестиції в матеріальні активи відображають витрати на:

— виконання будівельних і монтажних робіт, проектно- вишукувальних робіт;

— придбання будівель (споруд) та об’єктів незавершеного будівництва;

— придбання машин і обладнання, що потребує або не потребує монтажу, виробничого інструменту, господарського інвентаря (без малоцінних та швидкозношуваних предметів) та транспортних засобів;

— формування основного стада, робочої та продуктивної худоби;

— насадження та вирощування багаторічних плодово-ягідних культур, створення захисних лісових смуг;

— збільшення вартості основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, ураховуючи витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо).

До складу валових капітальних інвестицій не включаються витрати з поточного обслуговування та ремонту основних засобів, які не призводять до зміни технічних характеристик, подовження терміну використання, підвищення виробничого потенціалу, а лише підтримують основні засоби в робочому стані.

4.3. Витрати на будівництво, що здійснюються як господарським, так і підрядним способом, пов’язані з:

— проектуванням та будівництвом нових, розширенням й реконструкцією діючих будівель (споруд) та технічним переоснащенням;

— підтриманням потужностей діючих підприємств, включаючи витрати на монтаж та вартість придбаних машин (обладнання, інструменту, інвентаря), необхідних для забезпечення технологічного процесу в новозбудованих будівлях та на діючих підприємствах (з включенням устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, але в даний момент міститься на складі);

— придбанням об’єктів незавершеного будівництва після зарахування їх на баланс підприємства, витрати на поліпшення: модернізацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо будівель і споруд, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від їх використання;

— авансовими платежами для фінансування будівництва;

— роботами з експлуатаційного і глибокого розвідувального буріння на нафту, газ і на термальні води.

4.4. Капітальні витрати на поліпшення земель характеризують:

— освоєння колишнього морського дна за допомогою будівництва дамб (берегових зміцнень, гребель);

— осушення боліт або іригацію пустельних земель;

— культуртехнічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського користування (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення поля від каміння і валунів, зрізання купин (розчищення зарослів, очищення водоймищ тощо);

— запобігання затопленню або ерозії під впливом морів і річок за допомогою будівництва хвилеломів або протипаводкових бар’єрів;

— витрати на терасування крутих схилів;

— створення (закладка і догляд) захисних лісових смуг;

— витрати капітального характеру на насадження і вирощування багаторічних плодово-ягідних культур (садів, виноградників тощо).

4.5. Витрати на придбання (створення) нематеріальних активів характеризують:

— розвідку корисних копалин (відкриття нових родовищ мінералів або палива) для їх наступного освоєння протягом декількох років;

— створення і придбання програмного забезпечення (комп’ютерні програми, описи програм і допоміжні матеріали для системного і прикладного програмного забезпечення), які передбачається використовувати понад рік;

— вартість придбаних оригіналів літературних та художніх творів, радіо— та телевізійних програм, фільмів, записів спортивних подій тощо;

— витрати, пов’язані з переданням прав власності на існуючий основний капітал, які складаються з таких компонентів: усі фахові збори і комісійні, стягнуті з покупця активів, оплата послуг юристів (архітекторів, геологорозвідувальників, інженерів, оцінювачів та інше), включаючи комісійні, виплачені агентам з нерухомості, усі податки, що сплачуються покупцем активів у зв’язку з передачею прав на ці активи;

— придбання права користування природними ресурсами (надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище), майном (земельною ділянкою, будівлею, на оренду приміщень тощо), права на об’єкти промислової власності (на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

— придбання ліцензій, торгових знаків та інших нематеріальних активів.

Інформація про інвестиційну діяльність підприємства подається за наступними напрямами:

• капітальні інвестиції — відображають дані про фактично освоєні (використані) обсяги капітальних інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування;

• інвестиції в основний капітал за видами основних засобів — наводяться дані з обсягів інвестицій в основний капітал за видами створених (збудованих), придбаних основних засобів;

• капітальні інвестиції за джерелами фінансування — наводяться дані про джерела фінансування освоєних капітальних інвестицій, а саме кошти державного і місцевих бюджетів, власні кошти підприємства, банків, кошти іноземних та вітчизняних інвесторів, інші джерела, з них приватні;

• інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності — відображаються дані з освоєних (використаних) обсягів інвестицій за видами економічної діяльності;

• інвестиції в основний капітал за видами робіт і витрат — відображаються дані за напрямами вкладених інвестицій і витратами;

• інвестиції в основний капітал за видами будівель і споруд — зокрема дані про обсяг інвестицій за окремими видами будівель та споруд;

• відтворювана структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності — охоплюються дані за основними напрямами освоєних (використаних) інвестицій в основний капітал (технічне переоснащення і реконструкція об’єктів, нове будівництво, заходи, пов’язані з постійним поновленням основних засобів, що перебувають в процесі виробничої діяльності) у розрізі КВЕД.

5. Наявність та рух основних засобів і амортизація.

В статистичній звітності містяться дані, що характеризують:

• вартість основних засобів за видами економічної діяльності і складом згідно діючої класифікації;

• наявність об’єктів основних засобів на початок і кінець року за первісною, переоціненою і залишковою вартістю;

• надходження основних засобів: створених, придбаних за плату, отриманих безоплатно та на умовах фінансового лізингу; придбаних в обмін (частковий обмін); переведених оборотних активів до основних засобів, а також витрати, пов’язані з поліпшенням об’єктів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція);

• вартість введених у господарську діяльність нових основних засобів;

• загальну вартість основних засобів, що вибули внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активам, а також у разі часткової ліквідації об’єкта;

• вартість ліквідованих основних засобів: морально застарілих, зношених, пошкоджених внаслідок аварії, стихійного лиха (за умови, що відновлення та реалізація основних засобів неможливі або економічно недоцільні), а також ліквідованих у зв’язку з новим будівництвом та реконструкцією;

• амортизацію (знос) основних засобів;

• вартість основних засобів, на які повністю нараховано амортизацію (знос);

• незавершені капітальні інвестиції.

В цілому статистика підприємств здійснює інформаційне забезпечення фінансового аналізу оптимальною сукупністю достовірних, актуальних і оперативних даних про діяльність господарюючих систем з метою проведення якісної оцінки й вироблення дійових управлінських рішень, спроможних забезпечити безперебійне функціонування суб’єктів підприємництва.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.