ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

РОЗДІЛ 7

АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ І ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

7.2. Аналіз ліквідності активів підприємства

 

Фінансовий аналіз ліквідності активів підприємства передбачає вивчення складу його платіжних засобів, відображених в балансі. Для оцінки ліквідності всі об’єкти активів підприємства можна класифікувати за двома ознаками:

— що характеризуються умовною ліквідністю;

— які безпосередньо визначають рівень ліквідності активів підприємства.

До перших — входять елементи групи активів (А4), що забезпечують поточну технологічну діяльність підприємства за його об’єктами, носять постійний характер, а при їх ліквідації суб’єкти господарювання втрачають досягнутий обсяг потенціалу щодо реалізації продукції (робіт, послуг, товарів). Ця група активів відображає об’єкти необоротних активів, виробничих запасів і незавершеного виробництва в межах нормативних обсягів, що забезпечують безперебійну і ефективну роботу підприємства, відповідно до показників бізнес-плану.

Всі об’єкти, що визначають безпосередньо рівень ліквідності активів підприємства, можна поділити на три групи.

Перша група — абсолютно ліквідні активи (А1), які можна використовувати для поточних розрахунків, що виникають протягом місяця. Сюди належать грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення та окремі об’єкти дебіторської заборгованості і товарних запасів, які здатні безперешкодно протягом місяця перетворитися на гроші або бути безпосередньо використаними як платіжні засоби.

Друга група — швидколіквідні активи (А2), для перетворення яких на гроші потрібний час більше одного місяця. У цю групу включають дебіторську заборгованість, якщо передбачається, що дебітори оплатять борг у найближчому майбутньому, і товарні запаси, які можуть трансформуватися в гроші протягом року. Ліквідність таких активів залежить від форм розрахунків, платоспроможності покупців і тривалості періоду пошуку покупців.

Третя група — повільноліквідні активи (А3), включає найменш ліквідні поточні активи, що формують товарні запаси, які для перетворення їх на гроші необхідно продати і одержати борг від покупців. Для трансформації таких активів у грошові кошти потрібен час на пошук покупців, передачу їм товарів та здійснення розрахунків. До цієї групи можуть входити необоротні об’єкти, що не беруть участі у формуванні обсягів господарської діяльності, та надлишки виробничих запасів. Ця група активів визначає платіжні засоби підприємства у формі товарних запасів.

При оцінці рівня ліквідності розміщених фінансових ресурсів у платіжних засобах підприємства необхідно враховувати тривалість трансформації окремих об’єктів активів у грошові кошти (рис. 7.2.1).

 

 

Рис. 7.2.1. Трансформація об’єктів активів при оцінці ліквідності розміщених фінансових ресурсів у платіжних засобах

 

Перший зв’язок (1) визначається тривалістю технологічного процесу (незавершеного виробництва) щодо забезпечення створення готової продукції і товарів, надання послуг та виконання робіт з відповідних виробничих запасів.

Другий зв’язок (2) забезпечує пошук покупців і перетворення товарних запасів у дебіторську заборгованість, що характеризується відстроченими надходженнями грошових коштів.

Третій зв’язок (3) передбачає реалізацію надлишків об’єктів виробничих запасів.

Четвертий зв’язок (4) визначається тривалістю надходження коштів підприємству від покупців.

Чим менше потрібно часу для перетворення певного виду активу у грошову форму, тим вища його ліквідність. При цьому перш ніж трансформуватися в грошові кошти, об’єкти активів мають пройти відповідні стадії операційного циклу. Таким чином, грошові кошти, вкладені у виробничі запаси, повинні послідовно пройти стадії незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості, і тільки після цього вони прийдуть до своєї вихідної форми.

При аналізі варто розрізняти поняття ліквідності сукупних активів підприємства, яка визначається за умови зміни його власника і залежить від привабливості підприємницької діяльності та поточних активів, що формують платіжні засоби підприємства.

Від величини і рівня ліквідності поточних активів, які формуються для здійснення процесу господарської діяльності, залежить платоспроможність підприємства. Методика аналізу ліквідності платіжних засобів передбачає розрахунки, наведені в табл. 7.2.1.

У методичних цілях для розрахунку показників табл. 7.2.1 виділяють певну послідовність:

1. Визначають окремі групи активів та їх вартість для формування величини платіжних засобів підприємства.

2. Обчислюють частки складових платіжних засобів у загальній їх сукупності.

 

 

 

Таблиця 7.2.1

ОЦІНКА РІВНЯ ЛІКВІДНОСТІ РОЗМІЩЕНИХ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ У ОБ’ЄКТАХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВА, (на останній день періоду)

 

Показники

Розміщення фінансових ресурсів за групами платіжних засобів

Інтегральний

показник

ліквідності

А1

А2

А3

1

2

3

4

5

1. Платіжні засоби, тис. грн.

• минулий період

• поточний період

Відхилення (+/-)

143,6

395,8

252,2

9639,6

14196,8

4557,2

1476,9

2108,2

631,3

X

2. Частка окремих видів платіжних засобів у загальній сукупності

• минулий період

• поточний період

Відхилення (+/-)

0,01

0,02

0,01

0,86

0,85

-0,01

0,13

0,13

0,00

X

3. Рівень ліквідності платіжних засобів без врахування загальної платоспроможності

• минулий період

• поточний період

Відхилення (+/-)

0,05

0,10

0,05

2,87

2,83

-0,04

0,26

0,26

0,00

X

4. Рівень ліквідності платіжних засобів з врахуванням загальної платоспроможності

• минулий період

• поточний період

Відхилення (+/-)

0,05

0,08

0,03

2,96

2,15

-0,81

0,27

0,20

-0,07

2,18

1,27

-0,91

3. Здійснюють розрахунок поточної ліквідності активів підприємства щодо окремих об’єктів платіжних засобів за відносними величинами порівняння фактичної структури наявних абсолютноліквідних, швидколіквідних і повільноліквідних об’єктів платіжних засобів з її нормативними рівнями.

Водночас, нормативні (еталонні) рівні показників визначаються відповідними частками (структурою) об’єктів платіжних засобів, що забезпечують достатню абсолютну, проміжну і загальну платоспроможність, виходячи з того, що абсолютноліквідні платіжні засоби становлять — 0,2 (20 %); швидколіквідні — 0,3 (30 %); повільноліквідні — 0,5 (50 %). З наведеного випливають наступні алгоритми розрахунку ліквідності за окремими видами поточних платіжних засобів:

де ЛА1, ЛА2, ЛА3 — рівень ліквідності, розміщених фінансових ресурсів підприємства в активах, що визначені об’єктами платіжних засобів для здійснення поточних зобов’язань, відповідно за групами А1, А2, А3 (еталонний рівень ЛА1, ЛА2 і ЛА3 = 1, будь-яке відхилення фактичного рівня кожного показника від 1,0 свідчить про порушення оптимального процесу); Чг, Чд, Чт — відповідно частка абсолютно-, швидко-, і повільноліквідних об’єктів платіжних засобів (А1, А2, А3) підприємства.

4. Коригують фактичний рівень ліквідності платіжних засобів (ЛА1, ЛА2 і ЛА3) па величину загальної платоспроможності (в минулому періоді на 1,03, в поточному періоді на 0,76) (див. табл. 7.3.2).

5. Визначають інтегральний показник ліквідності як суму модулів відхилень величин всіх видів ЛІКВІДНОСТІ (ЛА1, ЛА2 і ЛА3) від еталонного рівня. При цьому додатні відхилення показників за більш ліквідними платіжними засобами покривають від’ємні відхилення показників за менш ліквідними платіжними засобами. Чим менший інтегральний показник, тим краща ліквідність платіжних засобів підприємства.

Оптимальний рівень ліквідності платіжних засобів може бути визначений лише за умови, що їх загальна величина забезпечує нормативну платоспроможність при дотриманні визначених для підприємства нормативних залишків товарних запасів і дебіторської заборгованості.

При оцінці ліквідності платіжних засобів необхідно розраховувати швидкість трансформації дебіторської заборгованості і товарних запасів у грошові кошти і одержати дані про реальні терміни погашення кредиторської заборгованості.

Показники швидкості та щоденної суми трансформації дебіторської заборгованості і товарних запасів у грошові кошти визначають таким чином:

де Тп — середній термін трансформації платіжних засобів підприємства у грошові кошти, дні; Ті — термін для трансформації і-то виду платіжних засобів у грошові кошти, дні; П3і — величина і-то виду платіжних засобів; ГЗ — сума грошових коштів, що може щоденно формувати підприємство з платіжних засобів.

Дані для визначення терміну і щоденної суми трансформації платіжних засобів у грошові кошти наведені в таблиці 7.2.2.

 

Таблиця 7.2.2

РОЗРАХУНОК ТЕРМІНУ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ

У ГРОШОВІ КОШТИ

 

Платіжні засоби

Сума, тис. грн. Зі)

Період до трансформації в грошові кошти, ДНІ (Ті)

Сума

ПЗіТі;

Товарні запаси

2108,2

80

168656,0

Дебіторська заборгованість

17188,9

35

601611,5

Разом

19297,1

39,9

770267,5

 

Термін трансформації платіжних засобів підприємства в грошові кошти (Тп) становить 39,9 дні, а можлива щоденна сума формування грошових коштів (ГЗ) — 483,6 тис. грн. (19297,1 : 39,9).

Оцінка можливостей трансформації активів підприємства в платіжні засоби дає змогу всебічно охарактеризувати їх ліквідність.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.