ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

РОЗДІЛ 7

АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ І ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

7.3. Оцінювання платоспроможності підприємства

 

Фінансовий аналіз платоспроможності підприємства полягає в абсолютному і відносному порівнянні активів як платіжних засобів з фінансовими ресурсами (зобов’язаннями), за рахунок яких відбулося їх формування.

Для оцінки платоспроможності фінансові ресурси підприємства групуються наступним чином:

Перша група (З1) — поточні зобов’язання (найбільш строкові зобов’язання), які слід погасити протягом поточного місяця (кредиторська заборгованість і суми кредитів банків, терміни повернення яких наступили);

Друга група (З2) — короткострокові зобов’язання з терміном погашення до одного року (суми кредитів банків, поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями, забезпечень наступних витрат і платежів та векселів виданих, терміни повернення яких настануть у майбутньому, протягом року);

Третя група (З3) — довгострокові зобов’язання з терміном погашення більше одного року (довгострокові кредити банків і позики);

Четверта група (З4) — постійні зобов’язання, що формуються фінансовими ресурсами з елементів власного капіталу.

Схематично процедура порівняння платіжних засобів і зобов’язань за джерелами формування фінансових ресурсів для оцінки платоспроможності подана на рис. 7.3.1.

 

 

Рис. 7.3.1. Класифікаційні ознаки для групування

активів і фінансових ресурсів за джерелами формування

для оцінки платоспроможності

 

Такий поділ активів і фінансових ресурсів щодо окремих груп платіжних засобів і зобов’язань підприємства для оцінки платоспроможності не є постійним і змінюється виходячи з конкретних економічних умов господарювання. Тому при здійсненні аналізу платоспроможності потрібно з’ясувати питання:

— якості і можливих цін реалізації товарних запасів і, відповідно, попиту на їх покупців;

— стану дебіторської заборгованості;

— контрольованості активів власниками (наявності застави та судових рішень, що обмежують поточне розпорядження платіжними засобами).

Підприємство вважається платоспроможним, якщо при порівнянні абсолютних величин його активів і фінансових ресурсів виконуються такі умови:

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних активів, які забезпечують його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична платоспроможність відрізняється від нормативної.

В основу методики розрахунку рівня платоспроможності суб’єктів господарювання покладено співвідношення фінансових ресурсів, розміщених, відповідно, в абсолютно-, швидко- і повільноліквідні об’єкти платіжних засобів до поточних зобов’язань.

де Ап, Пп, Зп — відповідно величина абсолютної, проміжної і загальної платоспроможності.

Загальна платоспроможність показує, скільки гривень всіх платіжних засобів (А1 + А2 + А3) підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Отже, якщо платіжні засоби перевищують поточні зобов’язання, підприємство вважається платоспроможним. В економічній літературі наводиться теоретичне значення величини загальної платоспроможності — від 1,0 до 2,0. Проте це лише орієнтовне значення, яке вказує критичну мінімальну величину показника, а не його точне нормативне значення. Фактично на підприємствах величина нормативного значення показника може суттєво відрізнятися, оскільки вона відбиває структуру активів і пасивів, що змінюється залежно від виду економічної діяльності.

Якщо на підприємстві відношення всіх платіжних засобів до поточних зобов’язань нижче від 1,0, це є свідченням високого фінансового ризику, оскільки підприємство не в змозі оплатити свої борги.

Співвідношення 1 : 1 свідчить про рівність платіжних засобів і поточних платіжних зобов’язань. Але, зважаючи на різний рівень ліквідності платіжних засобів, можна вважати, що не всі їх види будуть негайно реалізовані, а тому виникає загроза для фінансової стабільності підприємства.

Якщо значення платоспроможності значно перевищує співвідношення 1,0, то можна зробити висновок, що підприємство має значні оборотні активи, сформовані завдяки власним фінансовим ресурсам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних активів є найбільш прийнятним. Проте, з погляду підприємства, значне накопичення товарних запасів на підприємстві, відвернення грошей у дебіторську заборгованість може розглядатись як незадовільне управління активами.

Проміжна платоспроможність за смисловим значенням аналогічна загальній платоспроможності, тільки обчислюється для вужчого кола платіжних засобів (А1 + А2), коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину — товарні запаси. Щодо оцінки якості величини цього показника, то слід звернути увагу на стан дебіторської заборгованості підприємства відносно можливості її погашення боржниками.

Орієнтованим значенням показника вважається рівень від 0,5 до 1,0, але для цього показника кожне підприємство теж встановлює самостійно норматив, виходячи з умов діяльності.

Абсолютна платоспроможність показує, яку частину платіжних зобов’язань підприємство може погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для абсолютної платоспроможності є співвідношення 0,2 : 1,0. На практиці фактичні середні значення показників платоспроможності бувають значно нижчими, але це ще не дає підстави робити висновок про неможливість підприємства негайно погасити свої зобов’язання, бо малоймовірно, щоб усі його кредитори одночасно пред’явили йому свої боргові вимоги та ще й в грошовій формі.

Розрахунок оцінки платоспроможності підприємства шляхом порівняння його активів і фінансових ресурсів (пасивів) наведемо в табл. 7.3.1.

 

 

Таблиця 7.3.1

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

(на останній день періоду, тис. грн.)

 

Групи активів

Значення за періодами

Групи фінансових ресурсів (зобов’язань)

Значення за періодами

Надлишок (+), нестача (—) платіжних засобів за періодами

минулий

поточний

минулий

поточний

минулий

поточний

А1

8867,0

12867,5

З1

6890,0

17207,4

1977,0

4339,9

А2

3996,1

4808,8

32

4005,5

4814,5

-9,4

-5,7

А3

1476,9

2108,2

З3

1476,9

2108,2

А4

43554,5

57868,1

З4

46999,0

55630,7

-3444,5

2237,4

Баланс

57894,5

77652,6

Баланс

57894,5

77652,6

0,0

0,0

 

Дослідження співвідношень активів і зобов’язань (табл. 7.3.1) свідчить про те, що підприємство не виконує нормативні умови платоспроможності. При цьому нестача платіжних засобів по одній групі компенсується їх надлишком по іншій групі лише вартісною величиною. Однак менш ліквідні платіжні засоби не можуть замінити більш ліквідні.

Зіставлення найбільш ліквідних платіжних засобів (А1, А2) з найбільш терміновими платіжними зобов’язаннями (З1, З2) дає змогу оцінити поточну платоспроможність. Порівняння платіжних засобів, що мають повільну ліквідність (А3) з довгостроковими зобов’язаннями, відображає перспективну платоспроможність.

Поряд з абсолютними показниками для оцінювання платоспроможності розраховують відносні показники.

Однак, аналіз рівня платоспроможності підприємств за такою кількістю показників і одночасним їх порівнянням з відповідними нормативними величинами дещо ускладнює прийняття ефективних управлінських рішень, а в окремих випадках може внести певну плутанину. Для вирішення цієї проблеми необхідно додатково розраховувати інтегральний показник платоспроможності.

Інтегральний показник платоспроможності формується як сумарний (синтетичний) рівень відносних величин, одержаних від порівняння фактичних значень абсолютної, проміжної і загальної платоспроможності з їх еталонними рівнями. В економічній літературі і в нормативних документах для цих показників визначені теоретично достатні значення рівнів, відповідно: 0,2, 0,5 і 1,0. Виходячи з цього, алгоритм розрахунку інтегрального показника платоспроможності (Іп) буде наступним:

Нормативна величина показника має значення >3,0, що свідчить про достатність рівня всіх складових його ознак.

Аналіз рівня платоспроможності підприємства наведено в табл. 7.3.2.

 

Таблиця 7.3.2

ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПОТОЧНИМИ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ (на останній день періоду)

 

Періоди

Платоспроможність

Інтегральний

показник

платоспро-можності

абсолютна

п)

проміжна

п)

загальна

п)

Минулий

0,01

0,90

1,03

2,88

Поточний

0,02

0,66

0,76

2,18

Відхилення (+/-)

0,01

-0,24

-0,27

-0,70

 

Як видно з табл. 7.3.2, на кінець поточного періоду показник загальної платоспроможності погіршився і не відповідає нормативному значенню, тобто підприємство не має можливості оплатити поточні зобов’язання. На кожну гривню поточних зобов’язань підприємства припадає лише 76 коп. платіжних засобів.

Значення показника проміжної платоспроможності зменшилось за поточний період на 24 коп. (0,90 - 0,66) і свідчить, що на кінець періоду підприємство мало можливість сплачувати свої борги за рахунок наявних грошових коштів і очікуваних надходжень від дебіторської заборгованості в межах діючого нормативу.

Абсолютна платоспроможність, як на початок (1 коп.), так і на кінець (2 коп.) поточного періоду є меншою, ніж нормативне значення. На кінець періоду підприємство за рахунок наявних грошових коштів спроможне погасити лише 2 % платіжних зобов’язань. Водночас, можна говорити про позитивну тенденцію до збільшення величини цього показника.

В цілому, негативні зміни в показниках платоспроможності підтверджуються погіршенням величини інтегрального показника на 0,7 пункти.

Зміна величини показників платоспроможності може статися під впливом двох факторів: збільшення (зниження) платіжних засобів і зростання (зменшення) поточних зобов’язань. Для з’ясування причин зміни величини показників необхідно проаналізувати склад платіжних засобів і платіжних зобов’язань, порівнюючи їх в динаміці. Результати розрахунків подано в табл. 7.3.3.

З табл. 7.3.3 видно, що загальна платоспроможність на кінець поточного періоду (0,76) в порівнянні з початком періоду (1,03) зменшилась на 27 коп.

 

 

 

 

Таблиця 7.3.3

ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (на останній день періоду)

 

Показники

Періоди

Від-

хилення

Зміна загальної платоспроможності

Мину-

лий

поточ-

ний

1

2

3

4

5

1. Платіжні засоби, всього, тис. грн., в т. ч.:

• абсолютноліквідні

• швидколіквідні

• повільноліквідні

11260,1

143.6

9639.6 1476,9

16700.8 395,8

14196.8 2108,2

5440,7

252.2

4557.2 631,3

0,50

0,023

0,419

0,058

2. Платіжні зобов’язання, всього, тис. грн., в т. ч.:

• короткострокові кредити

• кредиторська заборгованість

• поточні зобов’язання

10895,5

3969,9

5340.8

1584.8

22021,9

4786.7 13817,4

3417.8

11126,4

816,8

8476,6

1833,0

-0,77

-0,057

-0,586

-0,127

Загальна платоспроможність

1,03

0,76

-0,27

-0,27

 

Для оцінки впливу окремих складових платіжних засобів і зобов’язань на зміну показника визначимо, яка платоспроможність підприємства була б за умови, якби не відбулося зміни платіжних зобов’язань: (16700,8 : :10895,5), тобто 1,53 грн. Порівняння цієї величини з платоспроможністю на останній день періоду дасть нам різницю, зумовлену впливом тільки одного з факторів — платіжних засобів: 1,53 - 1,03 = +0,50. Збільшення платіжних засобів на 5440,7 тис. грн. поліпшило платоспроможність підприємства на 0,50.

Якщо платоспроможність підприємства на останній день поточного періоду порівняти з платоспроможністю за умови, що не відбулося зміни суми платіжних засобів, то різниця покаже вплив на платоспроможність зміни (збільшення) платіжних зобов’язань: 0,76 - 1,03 = -0,77. Збільшення платіжних зобов’язань підприємства на 11126,4 тис. грн. погіршило його платоспроможність на 0,77. Загальна сума впливу двох факторів (зміна платіжних засобів і зобов’язань) погіршила платоспроможність підприємства на 0,27 (+0,50 - 0,77). Отже, на кінець поточного періоду підприємство значно погіршило платоспроможність, тому що його платіжні засоби збільшились лише на 5440,7 тис. грн., а платіжні зобов’язання — на 11126,4 тис. грн., тобто більше в 2,05 рази.

Потім способом пропорційного поділу цих змін можна розкласти їх за окремими елементами платіжних засобів і зобов’язань. Збільшення платіжних засобів на 1 тис. грн. збільшує платоспроможність підприємства на 0,0092 коп. (50 : 5440,7), а відповідно збільшення платіжних засобів зменшує платоспроможність на 0,0069 коп. (- 77 : :11126,4).

Отже, якщо абсолютноліквідні активи на останній день поточного періоду підприємство збільшило на 252,2 тис. грн., то платоспроможність підприємства збільшилась на 2,31 коп. (252,2 0,0092), і відповідно збільшення швидколіквідних активів на 4557,2 тис. грн. збільшило платоспроможність на 41,9 коп. (4557,2 0,0092), а збільшення повільноліквідних активів на 631,3 тис. грн. збільшило платоспроможність на 5,88 коп. (631,3 0,0092).

Водночас, збільшення короткострокових кредитів на 816,8 тис. грн. зменшило платоспроможність підприємства на 5.7 коп. (816,8 0,0069), а відповідно збільшення кредиторської заборгованості на 8476,6 тис. грн. зменшило платоспроможність на 58,6 коп. (8476,6 0,0069), а збільшення поточних зобов’язань на 1833,0 тис. грн. зменшило платоспроможність підприємства на 12.7 коп. (1833,0 0,0069).

Крім загальної платоспроможності підприємства за поточними зобов’язаннями (З1) можна визначити загальний показник платоспроможності (Пз) щодо всіх зовнішніх зобов’язань (З1, 32, З3).

Показник свідчить які перспективи має підприємство щодо погашення усіх своїх боргів по залучених фінансових ресурсах, як це вплине на формування нормативної величини залишків активів, що забезпечують безперебійну діяльність підприємства в межах визначеної потужності, якщо всі кредитори одночасно пред’являть йому свої вимоги.

Якщо загальна платоспроможність нижча, ніж нормативна, проте є тенденція до її зростання, додатково необхідно оцінити можливість відновлення платоспроможності (Мв).

де Пк, Пп, Пн відповідно платоспроможність на кінець звітного періоду, початок звітного періоду та за нормативом; Зв — звітний період (12 міс.); Тв — період (6 місяців), протягом якого буде відновлюватися платоспроможність.

Значення одержаних розрахунків:

а) Мв >1 — у підприємства є реальна можливість відновити платоспроможність;

б) Мв < 1 — у підприємства найближчим часом немає можливості відновити платоспроможність.

Якщо загальна платоспроможність вища, ніж нормативна, але намітилась тенденція до її зниження, додатково необхідно оцінити можливість збереження платоспроможності (Мз).

де Тз — період (3 місяці), протягом якого підприємство має можливість зберегти платоспроможність.

Значення нормативних розрахунків:

а) Мз >1 — підприємство має можливість зберегти свою платоспроможність протягом 3-х місяців;

б) Мз < 1 — підприємство найближчим часом не має можливості зберегти платоспроможність.

Крім погодженості абсолютних показників вартості платіжних засобів з обсягами поточних зобов’язань, важливо визначити можливі терміни погашення зобов’язань та їх суми. Для розрахунку використовують наступні формули:

де Тз — середній термін до погашення поточної заборгованості, дні; ТЗі — термін до погашення і-го виду поточних зобов’язань, дні; ЗПі — сума і-то виду поточних зобов’язань; ПП — сума платіжних зобов’язань, що можуть щоденно формуватись відносно підприємства.

Дані для визначення терміну і щоденної суми погашення платіжних зобов’язань наведені в таблиці 7.3.4.

 

Таблиця 7.3.4

РОЗРАХУНОК ТЕРМІНУ ДО ПОГАШЕННЯ ПОТОЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

 

Платіжні

зобов’язання

Сума, тис. грн. (ЗПі)

Термін погашення, дні (ТЗі)

Сума

ЗПі ТЗі

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

13817,4

75

1036305,0

Поточні зобов’язання за розрахунками

8204,5

32

262544,0

Разом

22021,9

59

1298849,0

 

Середній термін до погашення поточної заборгованості (Тз) становить 59,0 днів, а щоденна потреба в грошових коштах (ПП) — 373,3 тис. грн. (22021,9 : 59,0).

Співвідношення показників (табл. 7.2.2 і 7.3.4) щодо трансформації платіжних засобів і погашення поточних зобов’язань (Тп : Тз і ГЗ : ПП) дозволяє оцінювати платоспроможність підприємства в майбутньому. Для підприємства ці показники становлять відповідно 0,676 (39,9 : 59,0), норматив ≤ 1і 1,295 (483,6 : 373,3), норматив ≥ 1, що свідчить про забезпечення стійкої перспективної платоспроможності.

Разом з тим, слід мати на увазі, що показники платоспроможності за балансом відбивають моментний стан підприємства. Це пов’язано з тим, що не враховуються величина джерел надходження і витрачання грошових коштів у короткостроковій перспективі, а, отже, не має змоги визначити спроможність підприємства стабільно забезпечувати перевищення платіжних засобів над зобов’язаннями. Для визначення поточної платоспроможності необхідно порівнювати платіжні засоби з платіжними зобов’язаннями за складеним платіжним календарем (табл. 7.3.5).

 

 

 

 

Таблиця 7.3.5

ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАТІЖНИЙ КАЛЕНДАР ПІДПРИЄМСТВА ЗА ЛИСТОПАД МІСЯЦЬ

 

Підсумок за днями місяців

1—5

5—10

10—15

15—30

Платіжні засоби

Залишок коштів на початок періоду

57

120

0

47

Надходження:

 

 

 

 

— реалізація продукції (робіт, послуг, товарів)

156

305

404

364

— орендна плата

7

— поточні фінансові інвестиції

5

— короткострокові кредити банків

80

Разом залишок з надходженнями

225

505

404

411

Перевищення платіжних зобов’язань над платіжними засобами

 

6

 

 

Баланс

225

511

404

411

Платіжні зобов’язання

Виплата заробітної плати

207

56

Погашення заборгованості перед фондами соціального захисту

68

15

Податкові платежі

10

72

17

Погашення заборгованості постачальникам

95

164

300

186

Повернення кредитів

 

40

40

Оплата відсотків за кредит

 

5

Разом зобов’язань

105

511

357

302

Перевищення платіжних засобів над зобов’язаннями

120

 

47

109

Баланс

225

511

404

411

Еталонною величиною показника може бути коефіцієнт на рівні одиниці або трохи більше. За даними табл. 7.3.5 він становить: за період з 1 по 5 листопада (225 : 105) - 2,14; 5 — 10 листопада (505 : 511) - 0,99; 10 — 15 листопада (398 : 357) - 1,11; 15 — 30 листопада (405 : :302) - 1,34, а в цілому за листопад (225 + + 505 - 120 + 404 + 411 - 47) : (105 + 511 357 + 302) = 1,08.

Платіжний календар забезпечує щоденний контроль за надходженнями і витратами коштів, дозволяє оптимізувати позитивні та негативні грошові потоки, визначити пріоритетність платежів за рівнем їхнього впливу на фінансові результати.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.