ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ V

РЕЗУЛЬТАТИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

 

ТЕМА 25

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ Й ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

25.3. Оцінювання фінансового стану підприємства

 

Фінансовий стан підприємства — це здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, потребою в їхньому розміщенні і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його хороший фінансовий стан.

 

 

 

 


Таблиця 25.1

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

 

Стаття

Код рядка

Показники за звітний період

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

Сума (+)

Податок на додану вартість

015

В

Акцизний збір

020

В

Витрати, які вилучаються з виручки

025

В

Інші вирахування з доходу

030

В

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

(= 010-015-020-025-030)

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

Сума

Валовий:

 

(= 035-040)

— прибуток

050

= (+)

— збиток

055

= (-)

Інші операційні доходи

060

(+)

Адміністративні витрати

070

В

Витрати на збут

080

В

Інші операційні витрати

090

В

Фінансові результати від операційної діяльності

 

050 (055)+ 060- 070 –

- 080 - 090

— прибуток

100

= (+)

— збиток

105

= (-)

Дохід від участі в капіталі

110

(+)

Інші фінансові доходи

120

(+)

Інші доходи

130

(+)

Фінансові витрати

140

(—)

Втрати від участі в капіталі

150

(—)

Інші витрати

160

(—)

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

 

 

— прибуток

170

= (+)

— збиток

175

= (-)

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

В

Фінансові результати від звичайної діяльності:

 

 

— прибуток

190

= (+)

— збиток

195

= (-)

Надзвичайні

 

 

— доходи

200

(+)

— витрати

205

В

Податки з надзвичайного прибутку

210

В

Чистий:

 

 

— прибуток

220

(+)

— збиток

225

В


Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. І навпаки, в результаті недовиконання плану за виробництва і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і, як наслідок, — погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Стійкий фінансовий стан здійснює позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і використання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і залученого капіталу і найбільш ефективного його використання. Головна мета фінансової діяльності — вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимального прибутку.

Для того щоб вижити в ринкових умовах і не допустити банкрутства підприємства, необхідно добре знати, як керувати фінансами, якою повинна бути структура капіталу за складом і джерелами утворення, яку частку повинні займати власні кошти, а яку — залучені. Необхідно знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості, ступінь ризику, ефект фінансового важелю та інші, а також методику їх аналізу.

Головна мета аналізу — своєчасно виявляти і запобігати недолікам у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішувати наступні задачі:

а) на основі вивчення причин взаємозв’язку між різними показниками виробничої, фінансової і комерційної діяльності дати оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використанню з позиції поліпшення фінансового стану підприємства;

б) прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи із реальних умов господарської діяльності і наявності власних і залучених ресурсів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;

в) розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і укріплення фінансового стану підприємства.

Аналізом фінансового стану займаються не лише керівники і відповідні служби підприємства, а і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для оцінювання умов кредитування і визначення ступеню ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень коштів до бюджету тощо. Відповідно до цього аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства, і його результати використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета — встановити планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні і залучені кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, отримання максимального прибутку і виключити ймовірність банкрутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних ресурсів, контролюючими органами на основі звітності, що публікується. Його мета— встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик втрати.

Усе, що має вартість, належить підприємству і відображається в активі балансу, називається його активами. Актив балансу містить дані про розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, тобто про вкладання його в конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і про залишки вільної грошової готівки. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає окрема стаття балансу.

Структура активів балансу:

I Необоротні активи:

1. Нематеріальні активи.

2. Незавершене будівництво.

3. Основні засоби.

4. Довгострокові фінансові інвестиції.

II Оборотні активи:

1. Запаси.

2. Незавершене виробництво.

3. Готова продукція.

4. Дебіторська заборгованість.

5. Поточні фінансові інвестиції.

6. Грошові кошти.

Структура пасиву балансу:

І. Власний капітал:

1. Статутний капітал.

2. Пайовий капітал.

3. Резервний капітал.

4. Нерозподілений прибуток.

II. Забезпечення таких витрат і платежів:

1. Забезпечення виплат персоналу.

2. Інші забезпечення.

3. Цільове фінансування.

III. Довгострокові зобов’язання:

1. Довгострокові кредити банків.

2. Відстрочені податкові зобов’язання.

3. Інші довгострокові зобов’язання.

IV. Поточні зобов’язання:

1. Короткострокові кредити банків.

2. Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями.

3. Видані векселі.

4. Кредиторська заборгованість.

5. Інші поточні зобов’язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

Джерела інформації для проведення аналізу:

а) баланс підприємства за попередній рік та за звітний період, (форма № 1);

б) звіт про фінансові результати та їх використання за звітний період та попередній рік (форма № 2);

в) звіт про фінансово-майновий стан (форма № 3);

г) звіт з праці;

ґ) звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

д) розрахунок нормативу власних оборотних коштів;

е) розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості;

є) звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос);

ж) зведена таблиця основних показників;

з) звіт про рух коштів в іноземній валюті;

и) бізнес-план;

і) матеріали маркетингових досліджень;

й) висновки аудиторських перевірок;

к) інша інформація.

Фінансовий аналіз складається з підбору, групування і вивчення даних про фінансові ресурси підприємства та їх використання з метою мобілізації ресурсів, необхідних для виконання планових або проектних завдань і погашення фінансових зобов’язань в процесі господарської діяльності підприємства. При аналізі розглядаються питання формування і використання окремих видів фінансових ресурсів, їх розміщення в різні види матеріальних цінностей (активи), оцінки платоспроможності і фінансової стійкості підприємства, швидкості оберту коштів. Фінансовий аналіз називають ще аналізом балансу.

У процесі аналізу фінансового стану підприємства розглядаються такі питання:

а) платоспроможність як самого підприємства, так і його дебіторів;

б) забезпеченість власними обіговими коштами у відповідності з потребою в них;

в) збереження коштів, причини зміни їх сум на протязі періоду, що аналізується;

г) виконання плану прибутку і прибутковість фінансово-господарської діяльності підприємства;

ґ) стан запасів товарно-матеріальних цінностей і джерел їх утворення;

д) розміщення власних, залучених і спеціальних джерел коштів у вигляді активів;

е) забезпечення повернення кредитів і їх ефективне використання;

є) розрахункові відносини з дебіторами і кредиторами;

ж) забезпеченість обігових коштів;

з) утворення і використання різних фондів;

и) збереження власних обігових коштів.

Окремому розгляду підлягає проблема залучення і використання довгострокових і короткострокових кредитів, направлення їх по цільовому призначенню, забезпеченість і повернення позик і займав в обумовлені строки. При аналізі стану розрахунків з’ясовуються причини і строки утворення кредиторської і дебіторської заборгованості, що приводить до перерозподілу коштів між підприємствами. Оскільки головна причина збільшення кредиторської заборгованості — зниження оберту обігових коштів, детально вивчається стан запасів товарно-матеріальних цінностей за окремими типами і видами. Обчислюється сума вивільнених із обігу коштів внаслідок прискорення оберту або додатково залучених в обіг коштів через повільний обіг. Перелік питань, що розглядається, може змінюватись в залежності від багатьох факторів, в тому числі інтересів користувача аналітичною інформацією.

Основні суб’єкти-користувачі аналітичної інформації:

1. Власники і акціонери.

2. Фінансові консультанти менеджери.

3. Податкові служби.

4. Статистичні органи.

5. Комерційні партнери.

6. Кредитно-банківські установи.

Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним власних та залучених коштів застосовують показники балансу (ф. 1), звіту (ф. 3).

Аналіз динаміки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства (валюти балансу) рядок 330 на початок і на кінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності.

При аналізі балансу виявляють такі його статті, які свідчать про недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан.

Особлива увага спрямовується на:

— «Товари відвантажені, не сплачені в строк»;

— «Розрахунки з дебіторами за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк»;

— «Збитки минулих років»;

— «Збитки звітного року»;

— «Довгострокові кредити та позики, що не погашені в строк»;

— «Короткострокові кредити та позики, що не погашенні в строк»;

— «Розрахунки з кредиторами за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк».

У разі необхідності проводиться більш детальний аналіз цих та інших статей балансу з використанням розшифрувань до них.

Виявляється, однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його фінансова незалежність від зовнішніх джерел.

З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності або коефіцієнт «автономії» (К.авт.) як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу:

Практично встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суми власних джерел фінансування, тобто критичне значення К.авт. = 0.5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).

Для визначення фінансової стійкості підприємства вираховують коефіцієнт фінансової стабільності (К.фс.), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів:

Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості, воно відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення цього (К.фс.) повинно бути більшим ніж 1, що свідчить про збільшення виручки, збільшення прибутку.

Важливе значення у процесі аналізу джерел власних коштів має показник фінансового левериджу (Ф.л.), який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань і визначається як відношення довгострокових зобов’язань до джерел власних коштів:

Негативним вважається збільшення даного показника протягом періоду, що аналізується. В нашому випадку показник залишається незмінним, що свідчить про стабільну платоспроможність, зменшення фінансового ризику.

Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами (К.зк.) цей коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів (за вирахуванням статей «Розрахунки з учасниками», «Резерви наступних витрат і платежів», «Доходи майбутніх періодів», «Реструктуризований борг») і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів:

Значення К.зк. повинно бути більшим ніж 0,1.

В аналізі можливо суміщати різні види групування даних. Для більш спрощеного аналізу підприємства використовують агреговану форму балансу.

Методика розрахунку показників агрегованого балансу:

1. Основні засоби і інші позаоборотні активи (сума рядків 010, 030, 035, 050, 055, 060 форми 1).

2. Активи, що швидко реалізуються (сума рядків 260, 270, 280, 290 форми 1).

3. Дебіторська заборгованість (сума рядків 160, 170, 190, 200, 210, 220, 230, 240 форми 1).

4. Активи, що повільно реалізуються (сума рядків 080, 090, 100, 110, 130, 140, 165, 180, 300, 310 форми 1).

5. Актив балансу (рядок 330 форми 1).

6. Збитки (сума рядків 485і 490 форми 1).

7. Заборгованість постачальникам (сума рядків 425, 465, 475, 630, 640, 650 форми 1).

8. Заборгованість по бюджетним і позабюджетним платежам (сума рядків 670, 680, 690 форми 1).

9. Заборгованість по витратам до оплати (сума рядків 450 і 700 форми 1).

10. Інша заборгованість (сума рядків 660, 710, 720, 730, 740 форми 1).

11. Пасив балансу, (рядок 760 форми 1).

12. Власні засоби, зобов’язання перед кредиторами і власниками (сума залучених підприємством коштів).

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємства вважається найважливішою умовою їх господарської діяльності. Платоспроможність підприємства характеризується можливостями його здійснювати чергові платежі та грошові зобов’язання за рахунок наявних грошей і тих грошових засобів і активів, які легко мобілізуються. До платіжних засобів відносяться суми по таких статях балансу, як грошові засоби, цінні папери, товари відвантажені, готова продукція, розрахунки з покупцями та інші активи з третього розділу балансу, що легко реалізуються. До складу платежів і зобов’язань входять заборгованість по оплаті праці, короткотермінові та прострочені кредити банку, постачальники та інші кредитори і першочергові платежі.

Найбільш мобільною частиною ліквідних коштів є гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відносяться готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу у банках, від попиту на продукцію, її конкурентоспроможність, платоспроможності покупців, форм розрахунків тощо.

Значно більший строк знадобиться для перетворення виробничих запасів і незавершеного виробництва на готову продукцію, а потім — в грошову готівку. Тому вони віднесені до третьої групи.

Відповідно на три групи поділяються і платіжні зобов’язання підприємства:

а) заборгованість, строк оплати якої вже настав;

б) заборгованість, яку необхідно погасити найближчим часом;

в) довгострокова заборгованість.

Рівень платоспроможності оцінюється за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних засобів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення оборотних засобів в грошові кошти і цінні папери. Менш мобільним є засіб у розрахунках готової продукції, товарах відвантажених та ін. Найбільшого часу ліквідності потребують виробничі запаси і витрати для перетворення їх на грошові засоби. Із врахуванням цього в економічній літературі визначають в основному три рівні платоспроможності підприємства, оцінку яких проводять за допомогою трьох коефіцієнтів: грошової, розрахункової та ліквідної платоспроможності.

Поточна платоспроможність — це здатність до швидкого погашення своїх короткострокових зобов’язань. Але для цього необхідні грошові засоби, які підприємство може отримати в результаті обертання в гроші деяких найбільш ліквідних засобів, або мати достатній запас грошей у банку чи в касі.

Цей показник характеризує відношення мобільних засобів до короткострокової заборгованості. Він дає можливість встановити в якій крайності сума мобільних запасів покриває суму короткострокових зобов’язань, і тим самим підтверджує ступінь стійкості підприємства і здатність його швидко розрахуватися за свої короткострокові зобов’язання, тобто в значній мірі визначити платоспроможність підприємства. В деяких випадках він називається коефіцієнт покриття:

Оптимальне значення для цього показника прийнято мати в межах від 1 до 1,5 для підприємства, що аналізується. Якщо значення коефіцієнта покриття дуже позитивне і виявлено лише незначне зменшення на кінець року, то це свідчить про високу ступінь стійкості підприємства. Чим більша величина поточних активів по відношенню до поточних пасивів, тим більша впевненість, що існуючі зобов’язання будуть погашені за рахунок існуючих активів. Багаторазове перевищення активів над короткостроковими зобов’язаннями дозволяє зробити висновок про те, що підприємство має значний об’єм вільних ресурсів, які формуються з власних джерел. З позиції кредиторів, такий варіант формування оборотних засобів найбільш вдалий. З точки зору ефективності діяльності підприємства значне накопичення запасів, відволіканні засобів у дебіторську заборгованість може бути пов’язано з невмілим управлінням активами.

Не менш популярним показником платоспроможності є коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Ка.л. = (каса + грошові кошти)/(1 + 2)розділу пасиву балансу.

Оптимальне значення для даного коефіцієнту знаходиться в межах від 0,2 до 1.

Загальний коефіцієнт платоспроможності (коефіцієнт загальної ліквідності) дає загальне уявлення про ліквідність балансу підприємства. Розраховується за формулою

Кз.л. = оборотні активи/весь позиковий капітал .

Основними показниками для повного аналізу фінансового стану підприємства є показники ліквідності, платоспроможності, ділової активності та рентабельності. Нормативні значення цих показників представлені в табл. 25.2.

 

Таблиця 25.2

ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ

 

 

Показники

Нормативне значення

І

Аналіз ліквідності підприємства

1

Коефіцієнт покриття

>1,0

2

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,6-0,8

3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,2 < 0,35 збільшення

4

Чистий обіговий капітал

> 0 збільшення

II

Аналіз платоспроможності (фінансова рівновага) підприємства

1

Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

>0,5

2

Коефіцієнт фінансування

<1 зниження

3

Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами

>0,1

4

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

> 0 збільшення

5

Поточна платоспроможність, тис. грн.

> 0 збільшення

III

Аналіз ділової активності підприємства

1

Коефіцієнт обігу активів

збільшення

2

Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості

збільшення

3

Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості

збільшення

4

Строк погашення дебіторської заборгованості, днів

зменшення

5

Строк погашення кредиторської заборгованості, днів

зменшення

6

Коефіцієнт обігу матеріальних запасів

збільшення

7

Коефіцієнт обігу основних фондів (фондовіддача)

збільшення

8

Коефіцієнт обігу власного капіталу

збільшення

IV

Аналіз рентабельності підприємства

1

Коефіцієнт рентабельності активів

> 0 збільшення

2

Коефіцієнт рентабельності діяльності

> 0 збільшення

3

Коефіцієнт рентабельності продукції

> 0 збільшення

 






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.